Ціна правосуддя: моніторинг реального способу життя і декларацій правоохоронців та суддів Рівненщини

  • СУСПІЛЬСТВО
Чтв, 01/04/2018 - 12:33

Представники громадської організації «Антикорупційний моніторинг» взялися дослідувати роботу місцевих судів. Вивчали, чи стала відкритішою та доброчеснішою судова система на Рівненщині після проведення реформи, а ще моніторили декларації суддів. Визначали, чи можна назвати усіх суддів заможними.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Рівненщині набирають спецпризначенців

Судова реформа, зрештою, як і система правосуддя загалом, мабуть, одна з найважливіших у будь-якій країні. Доволі часто доводиться чути про те, що ця ланка в країні далеко не досконала. Представники проекту «Чесно. Фільтруй суд» запевняють: для того щоб робити подібні висновки, необхідно вивчити ситуацію. Власне, це вони і взялися робити. Почали із вивчення ситуації, наскільки відкриті та доступні суди на Рівненщині та й в країні загалом. В рамках проекту промоніторили також, чи вільний доступ до будівлі суду,  наскільки публічно проводять судові засідання, чи дотримується право громадян на фото- та відеофіксацію судових засідань.  

- Однією з умов такого дослідження була анонімність. Тобто судді не здогадувались, що відбувається моніторинг. Представник руху «Чесно» відвідував засідання, як звичайний громадянин. В рамках моніторингу ми не тільки фотографували суддів, а й проводили тестову відеозйомку засідання. Таким чином дослідили роботу 15 суддів Апеляційного суду Рівненської області. У підсумку судді до проведення зйомок ставились нейтрально. Буквально одиниці цікавились, хто її проводить. Було й таке, що після засідання судді підходили і ввічливо запитували, для чого фотографували, де можна побачити фото і чи добре вони вийшли на знімку. Якщо ж порівнювати з іншими регіонами, то там все не так добре. Судді з апеляційних судів інших областей більш гостро ставились до зйомки, намагались заборонити її, виставити громадських активістів із зали суду. Однак ці явища не мали масового характеру. Крім того, після дискусій із активістами багато суддів змінили свою думку, - розповідає регіональний представник проекту «Чесно. Фільтруй суд» Юрій Дюг.

Прес-секретар Апеляційного суду Рівненської області Олена Кузьменко зауважує, що риторика національних судів давно уже змінилася: судді готові співпрацювати і з журналістами, і з громадянами. Хоча й не приховує, що в окремих судах посада прес-секретаря лишається формальною:

- Ми постійно працюємо з суддями нашого суду над тим, щоб  покращити рівень відкритості засідань. Всі вони добре знають норми законів щодо цього і розуміють необхідність проведення засідань у такому форматі. Тому результати моніторингу стали підтвердженням того, що ми рухаємося в правильному напрямку,  - зауважила прес-секретар Апеляційного суду Рівненської області Олена Кузьменко.

Представник проекту «ЧЕСНО. Фільтруй суд», керівник громадської організації «Молодь-діє!»  Віталій Примак розповів про особливості перебігу судової реформи на Рівненщині, результати перевірки кандидатів із Рівного до вищих судових інстанцій.

- Якщо брати всеукраїнські масштаби, то ми побачили, що приблизно більше 1000 суддів після оприлюднення електронних декларацій покинули свої посади. І досить тривалий час в Україні було декілька судів, де не працювало жодного судді. Складна ситуація і з оприлюдненням фото суддів. Якщо брати ситуацію в цілому по Рівненській області, то фото суддів ми отримали тільки декілька. Багато суддів надавали просто формальну відповідь на запити активістів, посилаючись на якісь документи, мовляв, фото це закрита інформація, хоча насправді це не так,- розповідає Віталій Примак.

Окрім цього, громадська організація «Антикорупційний моніторинг», за підтримки  Міжнародного фонду «Відродження», реалізовує проект «Ціна правосуддя: моніторинг реального способу життя і декларацій правоохоронців та суддів Рівненщини».

В рамках цього проекту активісти ГО «Антикорупційний моніторинг» вже провели первинний аналіз декларацій усіх суддів Рівненської області, керівників всіх рівнів Національної поліції та прокуратури Рівненської області. Декларації аналізувались за 14 параметрами, завдяки яким вдасться виявити тих представників Феміди,  реальний та задекларований спосіб життя яких потребує детальної перевірки.

Сумнівні декларації будуть проходити детальну перевірку шляхом проведення розслідування. Таким чином аналізуватиметься вся інформація стосовно підозрюваного посадовця чи судді, їх родичів, електронні декларації.

Кожне дослідження також включатиме елементи репортажу з виявлених сумнівних об’єктів нерухомості, які прямо чи опосередковано належать декларантам, інтерв’ю з ними, де вони матимуть можливість пояснити свої декларації та невідповідності в них.

Інформація про порушення буде передана до НАЗК та НАБУ, а учасники проекту контролюватимуть проведення перевірки оприлюднених фактів цими антикорупційними органами. Цікаво, що у 2016 році представники громадської організації «Антикорупційний моніторинг» таку «вибірку» робили по міському голові Рівного Володимиру Хомку, де порівняли його офіційно задекларовані статки за останні вісім років. А ще порахували загальну кількість доходів і публічних витрат.

- Ми побачили, якщо підійти аналітично, без якогось там шпигування за декларантом, то на прикладі міського голови ми тоді з’ясували, що загальна сума доходів, задекларована усіма деклараціями, і витрат на придбання житла, автівок, готівки в доларах та іншій валюті більша, ніж дохід у гривні, який тоді був.  Ми зверталися у НАЗК, яке тоді почало працювати, але чогось НАЗК тоді приїхало до міського голови через три місяці і взагалі перевіряли не зовсім те, що ми вказували, а в результаті його виправдали. Але тим не менше, якщо підійти глибинно до аналізу, то можна побачити от такі неаргументовані невідповідності. Тому ми вирішили перевірили так ще й суддів та правоохоронців. Бо просто кричати, що всі продажні  - це одна річ, а подивитися по цифрах та по реальному списку – інша, - розповідає Юрій Дюг.

Загалом активісти громадської організації «Антикорупційний моніторинг» уже проаналізували декларації 149 суддів із 21 суду на Рівненщині. Брали до уваги 14 показників. На їх переконання, завдяки цим маркерам вдасться виявити тих представників Феміди,  реальний та задекларований спосіб життя яких потребує детальної перевірки.

- Про статки суддів ходить чимало чуток та домислів. Втім, раніше ніхто не робив реальну аналітичну картину офіційних статків представників Феміди. Тому під час дослідження електронних декларацій всіх суддів в Рівненській області нам самим було цікаво, якими будуть результати – бідують судді чи «жирують»…  Як виявилось, за рівнем статків рівняти всіх суддів під одну гребінку точно не варто. Адже чимало суддів та їхні родини не мають високих доходів, елітної нерухомості, дорогих авто. В той же час є каста суддів, добробут яких не викликає сумнівів. За рівнем статків вони легко можуть дати фору представникам середнього бізнесу. В основному, власниками багатьох квартир і земельних ділянок, авто преміям класу є голови судів та судді обласних судів. Найбільше заможних суддів у Господарському суді Рівненської області та Апеляційному господарському суді. Натомість районні судді статками не розбалувані, - зауважує Юрій Дюг.

За даними моніторингу 149 суддів задекларували 143 квартири, а їхні родичі задекларували 46 квартир. Та найбільше квартир має суддя Господарського суду Вадим Торчинюк. До слова, він лідирує  фактично у всіх категоріях, крім доходів. Цікаво, що найбільше квартир та будинків задекларували судді саме господарських судів. Той же Вадим Торчинюк зареєстрував 6 об’єктів, серед яких будинки, гаражі та нежитлові приміщення. Окрім нього лідируючі позиції серед власників нерухомості займають Ірина Павлюк  (Господарський апеляційний суд) – 4 об’єкти; 7 об’єктів нерухомого майна зареєстрував Олег Василевич (Острозький районний суд).  

Щодо землі, то тут лідируючі позиції займають судді Демидівського районного суду. Зокрема, суддя Таміла Феха задекларувала 11 ділянок загальною площею понад 12 гектарів. А Алла Олексюк задекларувала 11 ділянок, але площа їх не перевищує 8 га. Загалом судді Рівненщини задекларували 143 земельні ділянки, а члени їх родин - 136. Загальна площа суддівських земель – майже 90 гектарів.

Сукупно судді та їх родини задекларували понад 73 мільйона гривень річного доходу. При цьому в банках зберігають  понад 11 мільйонів гривень, майже 92 мільйони доларів і близько 17 тисяч євро. Найбільше накопичила у банку суддя Рівненського апеляційного господарського суду Ірина Павлюк. Разом з родиною жінка задекларувала понад 8 мільйонів гривень; суддя Ніна Гудима з родиною (Рівненський окружний адміністративний суд)  0,8 мільйона гривень та Вадим Торчинюк з родиною – 157 тисяч євро. До слова, Вадим Торчинюк - власник найдорожчих та найпрестижніших автомобілів. Їх у нього аж 8. В той час як судді Рівненщини та їх родичі зареєстрували 184 автівки.

Під час другого етапу проекту активісти проведуть детальну перевірку відповідності реального та задекларованого способу життя суддів, декларації яких викликають найбільше сумнівів. Такі декларації будуть проходити детальну перевірку шляхом проведення розслідування. Таким чином аналізуватиметься вся інформація стосовно підозрюваного посадовця чи судді, їх родичів, електронні декларації.

Додати новий коментар

 

33000, Україна, м.Рівне
(0362) 60 99 93
[email protected]

 

bigmir)net TOP 100
GOLOSNO 2014. Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується у судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту тільки з письмового дозволу редакції. Відповідальність за достовірність всіх матеріалів, розміщених на сайті, крім матеріалів, які містять посилання на інші інформаційні агентства або інтернет-видання, несе редакційна рада.