Найвища споруда Рівненщини святкує 50-річний ювілей

  • СУСПІЛЬСТВО
Чтв, 11/16/2017 - 16:58

7 листопада 1967 року в селі Антопіль Рівненського району урочисто запрацювала перша в області телевежа. Її відкриття приурочили до 50-річчя Жовтневої революції. А нині, у листопаді 2017 року, Антопільська телевежа святкує свій 50-річний ювілей. Саме завдячуючи 240-метровій металевій конструкції рівняни та мешканці області змогли відкрити для себе телебачення, без якого зараз важко уявити сучасне життя.

У зв’язку з ювілеєм радіотелевізійної передавальної станції, в обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Рівненській телерадіовежі – 50!». На урочистості завітали колишні та теперішні працівники станції, які поділилися цікавою інформацією про знакову для області конструкцію.

Протягом тридцяти років директором телерадіоцентру в Антополі був Федір Наконечний. Його без перебільшення називають батьком рівненського телебачення.

– Коли я був трохи молодшим, то титул «батька» імпонував мені. Зараз я вже себе можу називати «динозавром» рівненського телебачення. Я один із тих, хто був причетним до створення цього дива на Поліссі. Це була одна із найпотужніших веж в Радянському Союзі. Такої потужності вежі були лише на Рівненщині, у Москві та Ленінграді, – говорить перший директор телевізійного «дива» в Антополі.

 

Федір Наконечний подарував музею книгу «Телерадіопростір Рівненщини: від витоків до сьогодення». Тут зібрані матеріали багатьох учасників телевізійного процесу Рівненщини.

Співробітники місцевого телерадіоцентру надали музею безліч фотографій – від будівництва вежі до сучасного періоду. Також на виставці представлено цікаві пристрої, за допомогою яких функціонувала телевежа раніше. Окрім цього, відвідувачі можуть подивитися одяг робітників та захисну форму, в якій працівники телерадіоцентру піднімаються на захисну щоглу.

Теперішній директор Рівненської філії радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Віктор Талімончик розповідає, що коли будували телевежу, в селі Антопіль ще не було світла.

– Люди питали: «Що ви там будуєте, яке телебачення?». Тим не менше об’єкт збудували і він приніс свою користь – стимулював розвиток подачі інформації, згодом з’явилося світло, люди купували телевізори. Тоді передачі жорстко відслідковувалися, це зараз у нас можна побачити «мох і болото». Телебачення на своїх початках принесло величезну користь в розвитку демократії та нас самих, – говорить Віктор Талімончик.

Антопільська телевежа унікальна ще й тим, що є найвищою спорудою в області. Хоча вона й розташована за 15 кілометрів від обласного центру, з її найвищої точки вдалині можна побачити Рівне. До слова, в Україні є й вищі телевежі – у Києві та Вінниці. Водночас фахівці відзначають потужний сигнал телевізійної конструкції, який дозволяв транслювати сигнал з Рівного до сусідніх областей та навіть в Білорусь. Антопільська вежа була єдиною на весь Радянський Союз, яка змогла підсилити сигнал передавача аж в 15 разів.

– Коли ми доставили сигнал до Ковеля, москвичі не вірили, що може бути така якість. Настільки ми любили своє діло, що так прискіпливо ставилися до праці. Завдяки потужному сигналу нас ретранслювали в Житомирі та Пінську, хоча відстань до цих міст становить більше 200 км, – додає директор Рівненської філії Концерну РРТ.

Глядач отримує до своїх радіо- та телеприймачів «готовий продукт». При цьому незримою лишається основна робота працівників, яка може нести небезпеку для здоров’я. Працівники телестанції раніше мали можливість виходити на пенсію на п’ять років раніше, ніж інші. Це пов’язано з тим,  що ці люди мали проблеми через опромінення, яке впливає на організм людини.

З приходом в Україну цифрового телевізійного мовлення Антопільська телевежа адаптувалася до нових умов та нині дає сигнал 32 програм у цифровому форматі Т2. Директор Рівненської філії Концерну РРТ Віктор Талімончик зазначає, що раніше для кожної програми потрібно було будувати передавач. А із запровадженням цифрового мовлення всі мешканці області знаходяться в рівних умовах. Як в обласному центрі, так і в будь-якому іншому населеному пункті, який отримує сигнал з Антополя, транслюють 32 ефірних канали.

Перший директор Рівненської телерадіостанції Федір Наконечний пригадує, що в середині шістдесятих років минулого століття ходили суперечки, де будувати телевежу – на Рівненщині, чи на Волині.

– Між цими областями завжди були протиріччя, певна боротьба за першість. Щоб покрити низинну частину західного Полісся, планувалося поставити одну вежу, яка охопить одразу дві сусідні області. Луцьк начебто знаходиться ближче до центру північно-західного регіону, ніж Рівне. Але все-таки поставили у Рівному, і вважається, що основна заслуга в цьому - міністра зв’язку Георгія Зінченка, який затверджував проектне завдання. Він був рівнянином і «воював» за Рівненську область, – висловив думку «першовідкривач» Рівненської телерадіостанції.

Нині на телерадіостанції працюють близько 100 працівників, які обслуговують радіотехнічні прилади. Саме завдяки їхній роботі мешканці Рівненщини та окремих районів сусідніх областей можуть у вільному доступі  дивитися 32 цифрових телеканали та слухати чотирнадцять радіостанцій.

– На Рівненщині було побудовано багато значимих об’єктів, але вежа в Антополі, мабуть, перевищує всі і стоїть на першому місці. Коли з’явилася вежа, зникла потреба ставити високі антени біля будинків, щоб приймати сигнал з львівського «Високого замку». Це був прорив. Зараз ми у Рівному маємо чотири місцевих телеканали, в області є шість. Чотири, мені здається, трохи забагато для Рівного, бо вони сьогодні виживають в основному за рахунок реклами. Але всі вони працюють, щоб люди дивилися свої телепередачі та місцеві новини, – розповідає представник Нацради з питань телебачення та радіомовлення в Рівненській області Дмитро Тарасюк.

До слова, щорічно 16 листопада в Україні відзначається День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Тому цього року працівники Рівненської телестанції мають подвійне свято. Редакція сайту «ГОЛОСНО» приєднується до привітань!

Додати новий коментар

 

33000, Україна, м.Рівне
(0362) 60 99 93
[email protected]

 

bigmir)net TOP 100
GOLOSNO 2014. Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується у судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту тільки з письмового дозволу редакції. Відповідальність за достовірність всіх матеріалів, розміщених на сайті, крім матеріалів, які містять посилання на інші інформаційні агентства або інтернет-видання, несе редакційна рада.