Безхатченки війни: чиновники Рівненщини радять переселенцям просити більше грошей у держави

  • СУСПІЛЬСТВО
Чтв, 08/03/2017 - 18:45

Днями переселенці з окупованих територій, що мешкають на Рівненщині, ініціювали круглий стіл із представниками влади. Оскільки тема, пропонована до обговорення, украй важлива – вирішення житлових проблем внутрішньо переміщених осіб, запросили до дискусії майже всі гілки органів місцевого самоврядування, керівництво області, міста, начальників департаментів соцзахисту, будівництва та архітектури, землевпорядників, радника з питань ВПО, а також представників громадських організацій внутрішньо переміщених осіб та ЗМІ.

Слова ніби ті самі…

Відправною точкою обговорення став цікавий документ - План заходів з реалізації Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції вимушених переселенців на період до 2017 року. Затверджений ще 4 березня 2016 року, на сьогодні і план, і хід його виконання залишаються цілковитою терра інкогніта для самих переселенців. А якщо уважно подивитися на пункт 10 додатку до розпорядження, де йдеться про забезпечення права переселених громадян на житло, то тут взагалі вимальовується дивна картина. Розроблений спочатку у чорновому варіанті з урахуванням реальних потреб вимушено переміщених осіб, із означенням конкретних дій, процедури і термінів виконання, на виході з’явився і був опублікований на сайті ОДА зовсім інший документ. Як кажуть самі переселенці, слова ніби ті самі, а суть – ні про що. 

  

- Так, тут ніби йдеться про інвентаризацію об’єктів нерухомості, які можна надати в оренду на пільгових умовах… Маємо вже половину 2017 року. Але скільки часу триває ця інвентаризація, на якому етапі, де ці об’єкти знаходяться, їх кількість, тобто де можна побачити якісь результати - ми досі не знаємо, - говорить координатор «Альянсу організацій переселенців України» Геннадій Нікіша. – На наш запит нам лише відповіли, що вона - триває. Також є пункт: вивчити, чи бажають переселенці жити на селі. Насправді, вони просто бажають жити. Зокрема і на селі. Але ми не помітили, щоб хтось вивчав цю проблему. Можливо, ми просто не знаємо. Тому запрошуємо до дискусії людей, які безпосередньо займаються виконанням даної програми, аби дізнатися, в якому стані вона на сьогодні. Для нас це дуже важливе питання, – додає Геннадій Нікіша.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Рівненщині переселенці хочуть жити в селі

На жаль, переважна більшість чиновників, які дійсно відповідають за виконання даної програми і мають повноваження приймати певні рішення, не змогли прийти на запрошення громади переселенців.

- Ми розуміємо, що ініціатива має йти від нас, але зараз нам як ніколи потрібна підтримка на місцевому рівні, і ми також готові включатися в роботу. Ми не прийшли сварити владу, ми прагнемо обговорити ситуацію, яка не змінилася за три роки, адже ми неодноразово звертались і до голови ОДА, і в район, і в місто, - пояснює голова громадської  організації «Всеукраїнське об'єднання вимушено переміщених осіб «Україна – моя сім'я» Олена Філахтова. – А проблема житла для вимушено переміщених осіб і досі залишається невирішеною і найбільш болючою.

Від точки А в точку…А

- Вже три роки ми ходимо по колу, звертаємось і пишемо листи і пропозиції в різні інстанції, але досі так і не зрушили з мертвої точки, - розповідає координатор «Альянсу організацій переселенців України» Геннадій Нікіша. - Коли ми зрозуміли, що конфлікт затягується, намагалися вирішити цю проблему на місцевому рівні. Але, оскільки до цього не була готова навіть держава, то місцева влада і поготів. Тому тоді, у 2015 році, коли ми лише починали, у нас нічого не вийшло, оскільки в першу чергу проблема мала вирішуватись на законодавчому рівні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переселенці у Рівному: долають непорозуміння та набувають досвіду

Сьогодні, пояснює координатор Альянсу, почали з’являтися перші результати. Весь цей час переселенці не сиділи склавши руки. Об’єднавшись спочатку у громадські організації, згодом переселенці зрозуміли, що треба гуртуватися у більш потужні спільноти, щоб якось вплинути на прийняття рішень на законодавчому рівні стосовно переселенців. Ініціатором створення «Альянсу громадських організацій переселенців України», до складу якого нині входить 24 громадські організації переселенців із 13 областей України, виступила саме рівненська організація «Всеукраїнське об'єднання вимушено переміщених осіб «Україна – моя сім'я».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переселенці на Рівненщині об'єднуються у всеукраїнський Альянс

-  Вже тоді сформувалося бачення вирішення наших проблем. Так з’явився проект «Переселенець», де по пунктах було розписано наші потреби і можливі шляхи їх вирішення, який ми носили в різні інстанції, писали навіть у Верховну Раду, - розповідає Геннадій Нікіша. - Ми добре розуміємо, що проблема житла для переселенців дуже складна і дороговартісна, і її вирішення вимагає колосальних коштів, яких у нашої держави немає. До того ж це проблема не однієї тисячі людей. Тому ми одразу звернули увагу на вирішення її шляхом кредитування. На той момент ми інших варіантів не бачили.

Перші кроки назустріч

У свою чергу уряд зробив перший крок назустріч переселенцям. Це було «народження» Постанови Кабміну України від 16 грудня 2015 р. № 1094 «Про затвердження Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року»

- Зрозуміло, що згори не зовсім видно, як вирішити проблему на місцях, але Кабмін вирішив, що програми з вирішення проблем переселенців мають бути розроблені на місцевому рівні, - продовжує Геннадій Нікіша.

Тому Альянс продовжив «стукати у двері» можновладців. В межах Альянсу була проведена масштабна адвокаційна кампанія з аналізом, моніторингом, написанням листів, різних програм і проектів. І ось результат: у світ виходить закон, підписаний Президентом України від 16 березня 2017 року № 1954-VIII. Цим законом категорію вимушено переміщених осіб нарешті було включено до переліку громадян, які мають право на державну підтримку у питаннях житла, тобто пільгове кредитування під будівництво (Постанова від 11 лютого 2009 р. N 140 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян доступним житлом»). Мова йде про державну підтримку у розмірі 50 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту, яка надаватиметься учасникам АТО та ВПО.

Ще одним позитивним результатом рівненські переселенці вважають Меморандум про співпрацю, який Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву укладає з усіма членами «Альянсу громадських організацій переселенців України».

- Це також дає нам можливість впливати на ситуацію. Тому що всі нормативні акти, які приймалися раніше, не мали ні механізму фінансування, ні механізму виконання. На даний момент нас нарешті почули. Але, незважаючи на зміни в законодавстві, досі немає самого механізму постановки переселенців у квартирну чергу, тобто скористатися цим законом ми поки не можемо. І поки цього механізму не буде, все це залишиться лише на папері, - додає голова громадської організації «Україна – моя сім'я» Олена Філахтова. 

Закон хороший, але правила…

У свою чергу новий закон, на який так сподіваються переселенці, прокоментував голова Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Володимир Пашковський. За його словами, закон актуальний і хороший, але фінансово держава його поки не підтримала. Гроші під програму (йдеться про обласну цільову програму індивідуального житлового будівництва у сільській місцевості «Власний дім» на 2016 – 2020 роки – ред.) виділяє лише область та райони, а це не так багато. Крім цього, у цьому році змінилися правила кредитування. У доповнених правилах передбачено методику визначення платоспроможності позичальника. Але багато людей не мають довідки про доходи за 12 місяців, тобто не можуть підтвердити свою платоспроможність.  

- Під нашу програму підпадають лише люди, які працюють на селі. Але основне - це фінансування.  В цьому році обласна рада виділила нам 1 млн 100 тисяч гривень на зазначену програму. Це дуже маленькі кошти, але в інших областях навіть немає і цієї програми. Тобто в першу чергу треба, щоб держава підтримувала цих людей за державні кошти, щоб ви писали, зверталися. Тому що державної програми по фінансуванню немає. Тільки державні правила поміняли, а самої програми немає. І ще цікавий нонсенс. Якщо раніше ми надавали на новобудову 200 тисяч, то з 2016 року це вже має бути 300 тисяч, - пояснює Володимир Пашковський. А також додає, що згідно з регіональними правилами, учасники АТО і ВПО першочергово отримують кредити,  але якщо вже в цьому році до них звернулося близько 10 учасників АТО, і 5 з них уже отримали кредити, то що ж тоді залишається для переселенців?

Тому говорячи про співпрацю і взаємодію із громадськими організаціями переселенців, голова Фонду порекомендував членам Альянсу працювати у напрямку сприяння збільшення фінансування їхньої програми.

- Наша програма хороша, і працює вже з 1998 року. Наприклад, в минулому році ми надали 34 кредити і з задоволенням будемо надавати кредити для переселенців, які хочуть жити в нашій області. Але все впирається у фінансування. Ті копійки, які надає держава – ще в минулому році це було 600 тисяч, в цьому тільки 400 тисяч, - це дуже мало. Райони також дуже мало виділяють нам коштів. Тому від вас нам в першу чергу потрібна допомога по виділенню цих коштів державою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переселенцям на Рівненщині з початку року виплатили понад 6 мільйонів гривень

Надія лише на АТОвців та переселенців?

Те, що в межах місцевих бюджетів практично немає комплексного вирішення даного питання, підтвердив і директор Рівненського регіонального управління Держмолодьжитла Василь Шевчук. Хоча, на його думку, місцеві депутати в цьому напрямку активно працюють і намагаються робити все можливе для виконання зобов’язань держави із забезпечення громадян житлом.

- Якщо ми говоримо, що обласна чи міська рада виділяє певну суму фінансування – 1-3 мільйони, то в межах міста, скажімо, 1 мільйон – це лише два кредити. Тому основна надія, що буде почуто учасників АТО та ВПО, і в той же час згадають про молодь, яка живе в регіонах. І з державного бюджету все-таки відновиться фінансування по житлу. Депутати ВР від Рівненщини підтримали вказаний законопроект та ініціювали звернення до голови Верховної Ради щодо фінансування цих програм.

Робота ведеться. Але землі не збільшується

Повертаючись до сумнозвісного Плану заходів з реалізації Комплексної державної програми підтримки переселенців, члени Альянсу запросили до діалогу і представників управління Держгеокадастру. Саме на цю структуру, а також на Департамент з питань будівництва та архітектури облдержадміністрації покладено основний блок заходів програми. Втім, зважаючи на те, що з департаменту на круглий стіл ніхто не прийшов, посилаючись на період відпусток, «віддуватися» довелося представнику Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області. Зокрема, стосовно підпункту 3 – «Забезпечення роботи з організації та виділення в установленому порядку земельних ділянок для будівництва житла переселеним громадянам з урахуванням їх потреб і потенціалу щодо можливостей перспективного працевлаштування та розвитку інфраструктури».  За словами заступника начальника управління Іллі Карпова, робота ведеться. Але насправді, усе чим можуть похвалитися в управлінні, це 28 ділянок у селі Макотерти, які були виділені ще два роки тому членам ГО «Україна – моя сім’я» завдяки клопотанням самої організації.

- За ініціативи Головного управління було надіслано листи у всі райони, зобов’язано районні управління у разі надходження всіх клопотань від тимчасово переміщених осіб надавати їм консультації, методичну допомогу і т.д. На території Рівненського району є виділення земельних ділянок на території Верхівської сільської ради. Люди вже мають право власності… Робота ведеться, ділянки відбираються, але є така проблема, що земля не збільшується в об’ємі - більше її не стає. Разом із тим таких випадків, що ми відмовили і ми вас не чуємо, не було, - зазначив заступник начальника управління Держгеокадастру в Рівненській області Ілля Карпов.

Також чиновник пояснив, що у них немає окремого реєстру по переселенцях, як і в земельному кодексі немає ні для кого переваг, а чітко написано – громадянин України. Тому, на його думку, необхідно працювати саме з депутатами сільських та селищних рад, якщо люди хочуть жити на селі. Оскільки у межах села розпорядником землі є сільська чи селищна рада.

- Держгеокадастр допомагає щодо забезпечення розробки проекту землеустрою, працювати з проектантами, щоб проекти швидше погоджувались і т.д. Але саме рішення приймають депутати, органи місцевого самоврядування. Ми як орган державної влади на них впливу не маємо. Вам треба їздити на сесії і розказувати, що є така проблема, - додав Ілля Карпов. 

Не забудьте попросити гроші і в ОТГ

Виправдовуватися довелося і представникам департаменту соцзахисту облдержадміністрації:

- До цього плану заходів, звичайно, причетний департамент соцзахисту, кожен підрозділ давав свої пропозиції, відповідно, план було прийнято в такому вигляді. Я розумію, що багато зауважень і нарікань, на жаль, напевно, представники ВПО і їх громадські організації не були залучені до розробки цього плану заходів. Напевно, це основна проблема, але думаю, ми будемо тепер збиратися в такому форматі і спільно працювати над проблемою. Внести зміни завжди можна - і в розпорядження голови, і в план заходів, все-таки з урахуванням побажань громадських організацій ВПО. Завжди можна знайти якесь рішення, але треба спільно обговорювати, - зазначив ВО директора департаменту соцзахисту населення Рівненської ОДА Олексій Шамак.

На його думку, переселенцям треба працювати в усіх напрямках і достукуватися до депутатів.  Адже якщо, скажімо, по програмі будівництва на селі обласна рада в цьому році виділила 1 млн грн., то можливо, до кінця року ще знайдуться додаткові кошти завдяки перевиконанню бюджету. Або на 2018 рік це буде зовсім інша цифра.

- Говорячи про місцеві бюджети, не варто упускати і об’єднані територіальні громади, утворені в області. 19 вже працюють і досить успішно. Вони фінансово спроможні, тому, думаю, з ними так само потрібно працювати, адже, напевно багато переселенців проживають на території ОТГ. Думаю, вони теж могли би долучитися до співфінансування, - додав керівник департаменту соцзахисту.

Гроші є, але потрібен механізм

Зрештою, говорили багато – і про земельні ділянки, і про пільгове кредитування, і про будівництво соціального житла на базі будівель, що не використовуються або є закинутими чи недобудованими. Представники громадських організацій з інших областей ділилися власним досвідом – і позитивним, і негативним. А також озвучували паралельні проблеми, зокрема відсутність можливості офіційного працевлаштування для переселенців, необхідність створення в області спеціального штабу по роботі з ВПО тощо.

У свою чергу представники Альянсу зазначили, що з повідомлень на сайті Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО відомо, що до вирішення питання житла для ВПО залучені, зокрема, кошти міжнародних донорів. Дане Міністерство спільно з Німецьким державним банком KFW узгодили параметри роботи спеціального фонду житла для ВПО. Але однією із головних умов донор - німецький банк  KFW, який надає 25,5 млн. євро для реалізації програми по всій Україні, - ставить здатність громади в подальшому підтримувати експлуатацію житлового фонду на належному рівні.

- Тобто гроші на вході від західних інвесторів є, але ці гроші очікують прозорого механізму їх реалізації, хороших програм, а ці програми нагорі, в Києві, ніхто розробляти не буде, їх повинні розробляти ми тут, на місці, – підсумував Геннадій Нікіша. – І у нас немає вибору, ми будемо робити те, що від нас залежить. Позиція очікування вже не пройде. Мовляв, війна закінчиться і вони кудись подінуться - ці переселенці, повернуться додому. Але ж є такі, кому немає куди повертатися. Зрозумійте, ті, хто був тут транзитом, вже давно повернулися. А ті, хто залишилися - вони бачать себе тут, і хочуть тут жити і працювати.

Таким чином, переконані члени Альянсу, за наявності розробленої та затвердженої програми у Рівному та області можуть бути вирішені болючі соціальні питання для внутрішньо переміщених осіб, що сприятиме зменшенню соціальної напруги та покращенню якості життя не тільки переселенців, а й інших категорій громадян України. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми не шукаємо рибу – ми шукаємо вудку» - переселенці у Рівному прагнуть позитивних суспільних змін

Для довідки:

На території Рівненської області у період з 2014 року і по теперішній час проживає 3181  вимушено переміщених осіб (1955 родин). Переважна більшість ВПО самостійно вирішують питання соціалізації та працевлаштування, розбудовують економіку регіону як фізичні особи-підприємці та наймані працівники високої кваліфікації,  працюють на благо рівненської громади. Але проблема забезпечення власним або доступним житлом для ВПО досі не вирішена.

Додати новий коментар

 

33000, Україна, м.Рівне
(0362) 60 99 93
[email protected]

 

bigmir)net TOP 100
GOLOSNO 2014. Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується у судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту тільки з письмового дозволу редакції. Відповідальність за достовірність всіх матеріалів, розміщених на сайті, крім матеріалів, які містять посилання на інші інформаційні агентства або інтернет-видання, несе редакційна рада.