План на мільйон: львівські фахівці визначатимуть реальні межі Рівного

  • СУСПІЛЬСТВО
Втр, 06/06/2017 - 12:21

Днями в залі засідань виконавчого комітету Рівненської міської ради представники львівської фірми «Укрзахідпроектреставрація» показали попередні результати в розробці опорного історико-архітектурного плану Рівного. Впродовж минулого та кількох місяців цього року львів’яни опрацювали практично усі надані їм документи. Стверджують, що будуть переходити до фактичного встановлення зон, меж, історичних ареалів у нашому місті. І готовий план зможуть продемонструвати в середині вересня цього року. А поки взялися визначати реальні межі міста Рівного, кажуть, є ще чимало питань.

Про те, що місту необхідний опорний історико-архітектурний план, рівненські архітектори говорили давно. І переконують, що через його відсутність місто Рівне могло б втратити статус історичного міста.

- Це був би перший випадок в Україні, коли б обласний центр опинився в такій ситуації, – зауважує головний архітектор проектів творчо-виробничої фірми «Архсервіс» Валентин Дем’янов. – Опорний історико-архітектурний план необхідний ще й для створення генплану міста. Оскільки без нього генплан затвердити неможливо.

Відповідно до угоди львівські фахівці мали представити готовий план уже до 1 червня. Далі його мали б передати на експертизу у Міністерство культури. Та оскільки фінансування робіт трохи затягнулося, то й здачу робіт відклали.

- За роботу нам було передбачено близько мільйона гривень. Минулого року на реалізацію плану було виділено 450 тисяч гривень. Ще 492 тисячі гривень мають виділити у цьому році. Коли ми складали попередні графіки платежів та виконання робіт, то й справді мали завершити 1 червня. Та оскільки фінансування призупинилося, то ми були вимушені пересунути графіки. Адже нам треба оплачувати і ночівлю в готелях для фахівців, і харчування тощо, - розповідає керівник реставраційної архітектурної майстерні №3 «Укрзахідпроектреставрація» Лідія Горницька.

До Рівного львів’яни приїжджали кілька разів. Розповідають, що крім роботи із офіційними документами, самотужки обходять, фотографують місто: квартал за кварталом, вуличку за вуличкою, описують, занотовують. А ще працюють з історичними картами, які наносять на топографічну основу.  Встановили, що на початок ХІХ століття площа Рівного сягала 252 гектари, а вже на початку 20-х років ХХ століття ця територія зросла майже удвічі - 500 гектарів. Зараз же місто має площу 5800 гектарів. В основу досліджень львів’яни взяли карту 1938 року.

- Одна із ознак, яка дозволяє приймати рішення по визначенню історичного ареалу – це збереження містобудівної структури. І саме карта 1938 року гарно наклалася на теперішню топографічну. Зони, де карти співпали, ми рекомендуватимемо визначити як історичний ареал. А ще, у зв’язку з тим, що вже у 50-ті роки ХХ століття до плану міста Рівне 1938 року були долучені території навколишніх сіл, як-от: Дворецьк, Басів Кут, Новий Двір та Золотієв, - то і їх ми теж будемо пропонувати відмітити. Або як локальні історичні ареали, скажімо, як доповнення до центрального ареалу, або ж як чітко визначені охоронні зони, де будуть свої режими і правила гри, - зауважує Лідія Горницька.

За словами фахівця, під час вивчення наданої їм документації, з’явилися питання і щодо існуючих меж Рівного. Оскільки в різних документах вони визначені по-різному.

- Переглядаючи документи, у нас з’явилися деякі сумніви та запитання. Тож ми проситимемо дати нам ще трохи юридичних доповнень. Бо треба зафіксувати і документально підтвердити кожну точку, щоб знати, чим ми володіємо, - зауважила Лідія Орестівна.

Окрім того, виконавці робіт майже готові надати перелік об’єктів, які будуть пропонувати для внесення до переліку нововиявлених пам’яток. Переконані, що окремі локальні об’єкти Рівного треба захистити і внести у перелік пам’яток. Зараз у місті визначено три архітектурні пам’ятки національного та 14 пам’яток місцевого значення. Це і церкви, і собори, і костели, і житлові будинки.

- Стосовно пам’яток історії маємо питання. Бо є такі випадки, коли одні й ті ж об’єкти належать і до існуючого списку пам’яток, і до щойно виявлених. Є питання і з пам’ятками археології, бо в документах зазначено як старі назви, так і кориговані нові назви, що заплутує, - розповідає Лідія Орестівна.

Окрім того, львів’яни визначили і цілі комплекси, де новобудови зводити взагалі не можна. Кажуть, там найкраще відображено систему містобудування. Йдеться про територію, де розташовані військові казарми та мікрорайон Грабник.

Поки фахівці не окреслили охоронні зони. Кажуть, це буде наступним етапом їх роботи. Але вже зауважують, що в історичній частині міста, чи й навіть біля архітектурних пам’яток, зводити новобудови не можна.

- Багатоповерхові сучасні монстри - це біль усіх історичних міст нашої країни. Є закон, і у людей навіть думок не повинно виникати щодо будівництва в таких зонах. У близькому довкіллі пам’ятки зона повинна максимально відтворювати історичне середовище, - каже Горницька.

Аби полегшити роботу львів’янам і отримати якісно розроблений історико-архітектурний план, рівняни вирішили створити робочу групу із місцевих депутатів, представників управлінь Рівнеради, архітекторів та активних громадян міста. Вони ж складуть технічне завдання для львівських фахівців, а ще допомагатимуть із пошуком необхідної документації.

 

Додати новий коментар

 

33000, Україна, м.Рівне
(0362) 60 99 93
[email protected]

 

bigmir)net TOP 100
GOLOSNO 2014. Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується у судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту тільки з письмового дозволу редакції. Відповідальність за достовірність всіх матеріалів, розміщених на сайті, крім матеріалів, які містять посилання на інші інформаційні агентства або інтернет-видання, несе редакційна рада.