Володарка «Золотого м’яча України» – про жіночий футбол, персональних прихильників та кумирів

  • СПОРТ
Чтв, 12/22/2016 - 14:34

12 грудня у Києві відбулася перша в історії церемонія «Футбольні зірки України». Найкращою футболісткою України стала уродженка села Дюксин, Костопільського району Ольга Овдійчук. Дівчина отримала «Золотий м’яч» із рук видатного півзахисника київського «Динамо» Леоніда Буряка. Нині Оля є гравцем харківського «Житлобуд-1», виступаючи при цьому за національну збірну команду України з футболу. Першим клубом талановитої футболістки була костопільська «Родина».

 

23-річна футболістка в інтерв’ю сайту «ГОЛОСНО» розповіла про своє становлення як гравця, переїзд з Костополя до Харкова та поділилася з читачами своїми спортивними амбіціями.

– Чи очікуваним для Вас став титул кращої футболістки України? Які відчуття переживали, перебуваючи на одній сцені з легендами українського футболу?

– Для мене було загадкою, хто стане кращою футболісткою. Але після оголошення результату мене переповнювали радісні і щасливі моменти. Чесно кажучи, я дуже хвилювалась, але все ж таки дуже приємно, що в мене випала нагода побувати на нагородженні кращих з кращих, з такими видатними легендами футболу!

– Розкажіть про себе. Що привело Вас у футбол та за які команди виступали?

– Мені футбол подобався з дитинства, але коли була зовсім юною, то й інші інтенсивні види спорту мене теж цікавили. Напевне, в зв'язку з тим, що більшу кількість часу я проводила з хлопцями на футбольному майданчику, такий незвичайний для дівчини вид спорту прийшовся більше до душі. Починала свою кар’єру в Костопільському спортивному інтернаті, де згодом почала грати у вищій лізі за місцеву команду «Родина». Після закінчення цього закладу я пішла вчитись в Рівненський державний гуманітарний університет. Саме тоді, у 2012 році мені запропонували спробувати свої сили в харківському «Житлобуд-1», в якому я граю по сьогоднішній день.

– Костопільська «Родина» виховала чимало майстерних футболісток. Можете порівняти тренувальний процес в Костополі і Харкові?

– Я вважаю, що за період навчання в Костополі у нас були доволі інтенсивні та фізично-тактичні тренування. Ми завжди готувались до кожної гри серйозно. Однак в харківському клубі це більш професійно, зокрема кращі фінансові можливості. Якщо порівнювати, то костопільська «Родина» дала мені початок, а в Харкові я удосконалююся.

– Чи є у Вас персональні прихильники? Ті, хто не пропускають жодного матчу та підтримують в періоди як перемог, так і поразок?

– Звичайно, це мої друзі, рідні та близькі. Можливості їздити і дивитись кожну гру, в якій я беру участь, вони не мають, адже ігри проходять в різних куточках світу. Проте мені дуже приємно і я щаслива, що є люди, з якими я розділяю свої перемоги та поразки.

Ольга Овдійчук крайня справа стоїть (на фото)

– За рахунок чого нині тримається «на плаву» вітчизняний жіночий футбол? І які перспективи у національної жіночої збірної України з футболу?

– Те, що жіночий футбол перебуває лише «на плаву», це підмічено правильно, тому мені хотілося б, щоб в нашій країні було створено більше спортивних шкіл, тренувальних умов, щоб фінансування цього виду спорту зростало. А нині жіночий футбол тримається за рахунок спонсорів, які далеко не в кожному місті є. Також це насамперед бажання дівчат розвиватися і грати в цю незвичайну гру. З наступного року починається кваліфікація на чемпіонат світу 2018, тому будемо працювати над перспективою пройти груповий етап і потрапити до фінальної частини змагань.

– Як проводите вільний час, які захоплення маєте?

– Я, напевно, завжди з футболом, тому що навіть у вільний час мені хочеться десь піти й поганяти м'яча. Також люблю ходити в кіно, грати в теніс, цікавитись спортивною інформацією, проводити час з друзями.
Однак найбільше полюбляю в зимову відпустку кататись на лижах!

– Як часто приїжджаєте додому, на Рівненщину? Чи вже встигли відчути себе харків’янкою?

– В Харкові вже доволі довго живу, майже 5 років. Але рідніше своєї домівки, місця, де я народилась, немає. Завжди хочеться туди приїжджати, тим більше в мене там вся родина. Втім, я не маю можливості дуже часто їздити додому – постійно збори, ігри та тренування.

– Коноплянка чи Ярмоленко? І взагалі, чи є у Вас кумири у футболі та спорті загалом?

– Звичайно є – це всесвітньо відомий футболіст Ліонель Мессі, його гра і досягнення бездоганні. Вражає також своєю грою Євген Коноплянка. Але потрібно розуміти, що наш футбол від чоловічого дуже відрізняється. В жіночому футболі також є гравці, з яких можна брати приклад і вчитись. Тому можу відмітити і гравця національної жіночої команди України Дарину Апанащенко.

– Як плануєте провести зимову відпустку і які цілі ставите на найближчий футбольний рік?

– Планую поїхати додому, на Рівненщину, провести з батьками свята і потім знову приступати до передсезонної підготовки. Хотілося б виграти всі турніри, які заплановані на наступний рік. Все ж таки бути першим – це класно і престижно. Ставлю перед собою ціль бути кращою не лише цього року, а й надалі!

Варто додати, що в рамках церемонії «Футбольні зірки України» обрали і нагородили кращих гравців чоловічих і жіночих змагань з футболу, футзалу та пляжного футболу, 11 кращих гравців за версією футболістів-професіоналів, а також визначили кращий гол 2016 року.

Зокрема, кращим футболістом України обрали гравця «Динамо» Андрія Ярмоленка, кращим молодим гравцем – Віктора Коваленка з «Шахтаря», а титул кращого тренера України отримав «коуч» луганської «Зорі» Юрій Вернидуб.

Додати новий коментар

CAPTCHA
This question is for testing whether or not you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.
 

bigmir)net TOP 100
GOLOSNO 2014. Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується у судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту тільки з письмового дозволу редакції. Відповідальність за достовірність всіх матеріалів, розміщених на сайті, крім матеріалів, які містять посилання на інші інформаційні агентства або інтернет-видання, несе редакційна рада.