Олег Червонюк: «Поки наша промисловість стоїть, а уряд чекає американських кредитів - війну ми не виграємо»

  • Новини
Чтв, 02/18/2016 - 20:22

Рівненський льонокомбінат – найбільше текстильне підприємство України, яке рухається шляхом динамічного розвитку, вивчаючи світовий досвід галузі, але при цьому відстоюючи економічні інтереси власної держави. Адже використання надсучасного високотехнологічного обладнання є однією з основних передумов розбудови потужної промисловості нашої країни. Тому чимало часу та ресурсів власник ТМ «GOLDI Льонокомбінат» разом із командою менеджерів зовнішньоекономічної діяльності присвячує робочим поїздкам за кордон – відвідуючи провідні підприємства у галузі легкої промисловості та машинобудування, профільні виставки обладнання, сировини та готової продукції, а отже, тримає руку на пульсі технологічного прогресу. Днями підприємець повернувся з чергового відрядження, цього разу – за океан, де вивчав успішний досвід американських виробничників. Своїми враженнями та висновками після поїздки до США Олег Червонюк поділився з читачами тижневика «Льонокомбінат».

- Олеже Казимировичу, з яким напрямком розвитку підприємства пов’язана ваша чергова робоча поїздка за кордон?

- Це вже не перше відрядження в Америку. У нас є обладнання, яке займається шовкографією, тобто друком принтів на готових виробах. Воно було куплене ще десь 6 років тому, встановлене і працює на нашому підприємстві в Хмельницькому. У Штатах нас цікавило подібне та інші зразки обладнання та технології.

В принципі Америка не так уже й багато виробляє обладнання для легкої промисловості, але нам було цікаво, яке вона виробляє обладнання, і взагалі, чим живе промисловість Америки. Адже вона достатньо далеко, і у нас, на жаль, надзвичайно мало інформації про США та їхню промисловість. Тому було цікаво перевірити ту інформацію, яка доходить до нас. Тобто які компанії там лідирують, вартість обладнання, умови його придбання тощо.

- Де саме Ви побували і якими є основні напрацювання?

- Цього разу нас цікавило, по-перше, автоматизоване обладнання для пошиття одягу, по-друге – енергозберігаюче обладнання, а також прядильні фабрики.

В Атланті я відвідав справді серйозне сучасне підприємство, яке, використовуючи швейні головки інших компаній, робить додаткове устаткування, що дасть можливість збільшити коефіцієнт корисної дії наших працівників, підвищити продуктивність виробництва і, відповідно, зменшити собівартість нашої продукції. Також ми побували на швейній фабриці у Чикаго, яка працює на цьому обладнанні. Це було основне наше завдання, оскільки ми готуємося до літнього сезону і відкриваємо нову швейну фабрику. Тому це питання для нас вкрай важливе наразі.

Друге, що нас цікавило – це міжнародна виставка AHR Expo 2016 в місті Орландо, штат Флорида. Виставка була присвячена конденсуванню повітря, теплопостачання, водопостачання, тобто обладнання, пов’язаного із забезпеченням теплом, водою, повітрям. Там було дуже багато компаній, в тому числі і та, до якої ми фактично і їхали, планували візит. Це американська компанія, яка виробляє твердопаливні котельні, схожі на нашу. Отже ми хотіли порівняти ціни американців, їхню технологію з тими, що нам сьогодні пропонують австрійці. Тому що років за п’ять я планую запустити на нашому підприємстві ще одну котельню, у п’ять разів потужнішу за теперішню, яка, крім тепла, буде виробляти ще й електроенергію. Я поспілкувався із власником цієї компанії, ми домовилися, що вони пришлють нам свого фахівця і тоді будемо продовжувати ці перемовини вже в Україні.

Крім цього, всім текстильникам відомо, що Америка є найкращим виробником бавовни в світі. І мені було цікаво побачити американські підприємства, які займаються прядінням, роблять пряжу. Ми відвідали два таких підприємства – одне стовідсотково американське, а друге – китайське. Було надзвичайно цікаво дізнатися, що китайці інвестували близько 50 мільйонів доларів, щоб збудувати в Америці компанію, яка виробляє пряжу. Мало того, вони на цьому не зупиняються: в поточному році планують інвестувати ще 60 мільйонів. А згодом реалізовуватимуть і третій етап – близько 70 мільйонів буде вкладено ще в одну фабрику. Таким чином, в перспективі у них три фабрики, побудовані китайським бізнесменом в Америці.

- Отже, Ви змогли порівняти американські фабрики з іншими на світовому ринку. Які висновки зробили? І взагалі, відвідавши Америку, чи не відкрили Ви для себе якісь нові принципи ведення бізнесу чи стратегію розвитку виробництва легкої промисловості?

- В усьому світі принципи ведення бізнесу однакові, нічого нового ніхто не вигадує. Перш за все – це наполеглива праця. І всі кошти, які заробляють на підприємстві, повинні інвестуватися в це підприємство. Так працює весь цивілізований світ.

Крім цього, у світі порівнюють передусім обладнання, яке працює на тому чи іншому підприємстві, а не те, де воно розташоване. Фабрика вважається китайською, тому що інвестор китайський, а працюють там американці на швейцарському обладнанні. І причому обладнання надсучасне. А от у американців воно дещо старіше, адже китайці тільки минулого року запустили цю фабрику.

Взагалі у світовій економіці не важливо, де знаходиться підприємство. Важливо, яке там стоїть обладнання і яка кількість продукції виробляється на цьому обладнанні. А місцезнаходження підприємства важливе лише для самої держави, для нації, яка досягла цього результату.

- Які результати поїздки за океан?

- В першу чергу - підписані контракти на закупівлю нового обладнання, а також є певні напрацювання, налагоджені контакти. Взагалі, чому я так багато подорожую? Справа в тому, що у світовій практиці так склалося, що лише якась одна компанія робить найкраще певне обладнання. Немає такого, щоб в одній країні кілька компаній створювали всі види обладнання і робили це бездоганно. Профільний лідер завжди лише один. І такі компанії для тих країн, в яких вони знаходяться – як діамант, тому що весь світ купує це обладнання. Можливо, там працюють лише 100-200 чоловік. Але в усьому світі знають, що саме вони роблять найкраще це обладнання, саме в цій країні. Тому на Рівненському льонокомбінаті ми використовуємо обладнання з багатьох різних країн, в залежності від того, хто у світі краще робить ті чи інші машини. Адже для того, щоб мати гарний результат, передусім треба мати найкраще обладнання.

Також у нас було в планах відвідати підприємство в Мексиці, яке виготовляє джинсову тканину, але в останній момент вони відмовили нам. Можливо, через те, що вони просто бояться конкуренції. Таке інколи теж трапляється.

- Напевно, у Штатах так само мало знають про Україну, як ми про них. Спілкуючись безпосередньо із американськими виробничниками, яке відчули ставлення до українських промисловців?

- Світова економіка не ділить промисловців на українських і не українських, це єдина спільнота. Саме тому, до речі, всі підприємці-виробничники дуже добре розуміють одне одного. Фактично навіть не потрібен перекладач. На сьогоднішній день економіка дуже сильно інтегрована в різні країни, і я маю таке враження, що вона ніби навіть і працює поза якимись політичними моментами. Звісно, політика впливає і дуже суттєво, але середовище виробничників саме по собі аполітичне і переважно достатньо прозоре та відверте. Тому що робити бізнес на світовому рівні і бути брехуном – це неможливо. Жодного кроку тоді не зробиш. Тому, коли я приїжджаю в нову країну і спілкуюся з виробничниками, або, навпаки, вони - до нас, як правило, ніхто не приховує реального стану речей в економіці країни. Насамперед вони цікавляться, які податки, яка складова корупції, як що працює, розвивається. І зазвичай, цю інформацію отримують 100% реальну і правдиву, в чому є великий позитив.

 

У мене була цікава розмова із власником американської фабрики, де виготовляють бавовняну пряжу. Це достатньо заможна людина, і його цікавило, чому в Україні не працюють фабрики і заводи. Я, як міг, пояснював йому причини, але одразу попередив, що він цього не зрозуміє, тому що не жив у радянській системі. Адже їм справді дуже важко зрозуміти той факт, що в нашій державі стоїть все виробництво. В усьому світі це не може вкластися в головах людей. А в кінці розмови він спитав: «А на що ж ви розраховуєте, якщо у вас все стоїть?». І я теж, на долю секунди, вкотре замислився, на що ж розраховує Україна?.. А потім з іронічною усмішкою згадав, що ми розраховуємо… на американські кредити. І той вираз обличчя американського мільярдера запам’ятається мені на все життя. Він просто був шокований! Адже виходить так, що він працює, платить податки, а наші підприємства стоять і фактично розраховують на ті податки, які він сплатив американському урядові. Певною мірою це несправедливо. Тому, я думаю, нам потрібно робити все для того, щоб наші підприємства працювали і розвивали нашу українську економіку.

- Останнім часом Ви активно подорожуєте, робочі поїздки за кордон з метою вивчення світового досвіду є неодмінною складовою і важливим принципом роботи Льонокомбінату. Не став винятком і 2016 рік, який активно розпочався одразу кількома закордонними відрядженнями. В які країни заплановано наступні візити?

- Ми взагалі активно вивчаємо весь світовий досвід в тій галузі, в якій працюємо. На жаль, попередні три роки я не міг собі дозволити стільки подорожувати, відвідувати багато країн через судову тяганину, яка стосувалася мого сина. Я був практично прив’язаний цими судами, завдячуючи деяким політичним партіям, які робили на цьому собі піар.

Наразі з’явилося більше можливостей – наступними будуть Франція та Італія. У Франції ми вже практично готові підписати договір на закупівлю розкрійного обладнання. На нашому підприємстві у Хмельницькому є подібна машина, але вона вже дещо застаріла. Тому ми плануємо придбати надсучасний її аналог. Це машина, яка сама настеляє тканину і кроїть її, оператор лише сідає на стільчик і їздить разом з рулоном, слідкуючи, щоб не було помилок.  Тобто, не треба вже вручну обмальовувати лекала, процес повністю комп’ютеризований і все робиться дуже швидко. За кілька місяців у нашому закрійному цеху буде така машина. А візит до Італії переважно стосується джинсового виробництва.

- Не так давно на Рівненському льонокомбінаті відбулося урочисте відкриття унікальної твердопаливної котельні, яка працює на відходах деревообробки. Чи не було якихось пропозицій співпраці, рівненські підприємці не звертались за досвідом?

- Я так думаю, що взагалі наше суспільство ще не готове інвестувати кошти в нашу державу. І на це є багато причин. Насправді ми сидимо і чекаємо якогось дива. Прикро, але цього дива не буде. Доти, доки ми не навчимося інвестувати в нашу економіку, в наш розвиток, поки не почнемо ефективно працювати. Підкреслюю: ефективно, тобто продуктивність праці має бути високою. В тому числі завдячуючи сучасному обладнанню. Бо працювати можна однаково, а користь від цього може бути абсолютно різною. І один із чинників – це сучасні технології та обладнання.

- Олеже Казимировичу, Ви завжди маєте активну громадянську позицію щодо будь-яких гостро актуальних процесів у суспільстві. Як ставитеся до всеукраїнської акції блокування російських фур на дорогах?

- Слава богу, це не мій головний біль. Є Президент, прем’єр-міністр - хай вони цим переймаються – блокувати чи не блокувати. Я думаю, для того, щоб ми повернули Крим, Донецьк і навіть частину Російської федерації, нам потрібно показати гарні результати роботи в нашій економіці. Щоб усі прагнули до нас приєднатися, а не ми кудись. Якби у нас була сильна економіка, сильна промисловість, у нас би просто не було війни.

Взагалі, на мій погляд, війна в Україні розпочалася саме через наш ринок збуту. Ринок збуту України можна грубо порахувати: кожна людина витрачає в день 100 гривень. Якщо нас 45 мільйонів, то виходить Україна щодня витрачає на різні товари і послуги 4,5 млрд гривень. Умовно кажучи, якщо рентабельність цього ринку 10%, то 450 мільйонів гривень – це прибуток, який міг би отримати той, хто буде володіти ринком України. Відповідно, за цих 450 мільйонів щодня відбувається війна в Україні. Адже цей ринок не можуть поділити між собою Європа і Росія.

Що зробити, щоб цього не було? Елементарно. Просто потрібно цей ринок заповнити своїм товаром, продуктами, які будуть вироблятися в Україні. Тоді ні в кого не буде спокуси захоплювати його і всі прибутки ми будемо отримувати самі. Ось у чому причина початку війни і так само передумова її завершення. Якщо ми будемо піднімати українську економіку, наш ринок, з одного боку, стане менше цікавим для інших країн, а з іншого боку - соціальний рівень наших громадян зросте. І, відповідно, не буде жодної мотивації мріяти про те, щоб частина України стала Росією чи Польщею, Румунією, Угорщиною, навіть Білоруссю... Бо ми зазвичай не говоримо про це, але так само є частини українських громад, які про це мріють. І щоб цього не було, потрібно піднімати рівень життя у себе, в Україні.

На жаль, сьогодні для цього робиться надзвичайно мало. Натомість ми фури зупиняємо. Треба було би порахувати спочатку, кому це вигідно і наскільки це вигідно саме Україні. Тобто порівняти той позитив, який отримуємо ми від того, що в Росії буде негатив… Чи він вартий цих всіх рухів?

Війни виграють як правило більш економічно заможні країни.  Тому в першу чергу нам потрібно дбати про економічний розвиток нашої держави, піднімати  промисловість, запускати фабрики і заводи. Лише цей шлях може вивести Україну на якісно новий економічний рівень і зробити насправді європейською країною.

Коментарі

Людина, яка відкрито за гроші, використовуючи корупційну складову, відкупила свого синочка (вбивцю) від покарання, намагається вчити їхнших цінностям та перевагам життя цивілізованих країн. Краще б розпитав там, чи можна в них за гроші уникнути відповідальності за скоєнний тяжкий злочин...... ЦИНІК!!!!!!
Чому ж сім'я загиблого так активно всі ці мільйони брала собі до рук, це вони циніки! Суд виправдав, а не відкупили! Це було страшне горе обом родинам, а собаки які втратили наживу ще досі гавкають. Не позорьтесь! Єдине в чому винні Червонюки це в тому що працюють законно в нашій копумповпній країні і нікому не платять відкатів!!!
Святі Червонюки! В них як робота, то тільки в неділю. Постійно! То косять, то ріжуть, то б'ють! Набридло вже!
Ну то звільнися, якщо набридло ))

Додати новий коментар

 

33000, Україна, м.Рівне
(0362) 60 99 93
[email protected]

 

bigmir)net TOP 100
GOLOSNO 2014. Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується у судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту тільки з письмового дозволу редакції. Відповідальність за достовірність всіх матеріалів, розміщених на сайті, крім матеріалів, які містять посилання на інші інформаційні агентства або інтернет-видання, несе редакційна рада.