На Рівненщині переселенці хочуть жити в селі

  • Новини
Чтв, 10/15/2015 - 17:20

На свято Покрови Пресвятої Богородиці рівненська громада переселенців відвідала село Макотерти Рівненського району. У рамках поїздки майбутні мешканці села – переселенці зі Сходу, що вирішили оселитися на Рівненщині, знайомилися з тамтешніми жителями та місцевістю, яка в подальшому може стати для них другою малою Батьківщиною.

Нагадаємо, впродовж останніх півроку Громадська організація «Україна – моя сім’я» неодноразово зверталася до міської влади із проханням виділити землю під будівництво житлового кооперативного будинку для переселенців. Адже проблема житла залишається найбільш актуальною для більшості вимушено переміщених осіб. Втім, звернення переселенців так і залишилися без реакції, оскільки, за словами депутатів Рівненської міської ради, законно влада міста зробити цього не може і для цього треба проводити аукціон.

Проте на проблему переселенців несподівано відгукнувся голова Верхівської сільської ради Роман Іванчук. Ознайомившись із будівельними проектами членів громадської організації, депутати сільради виділили рівненським переселенцям 30 земельних ділянок в селі Макотерти під будівництво котеджних будинків у сільській місцевості. 23 вересня розпочалося оформлення документів на право власності тих членів організації «Україна – моя сім’я», хто подавав заявки і має бажання будуватися в селі.

- Вітаю нас усіх зі святом Покрови, Українського Козацтва та Днем захисника України! Вітаю вас із початком нового етапу в нашому житті на Рівненщині, - привітав громаду Борис Пасичнюк, голова ГО «Україна – моя сім’я». - Ми розпочали непросту, але хорошу, вдячну справу і, я впевнений, рухаємося в правильному напрямку. Бажаю всім терпіння, віри і злагоди, і тоді у нас все вийде.

Близько 20 членів громади - майбутніх мешканців села Макотерти – відвідали в цей день богослужіння у Свято-Покровській церкві, де відзначалось престольне храмове свято. 

 

А після богослужіння вирушили на ознайомлення до ділянок, де в майбутньому планується зведення цілої вулиці із будинками переселенців.

Поки що це лише пагорби неораної землі, порослої високою травою, з-за якої де-не-де визирають здивовані коні і гуляє вітер. Але на плані – це вже цілком визначені та пронумеровані ділянки. І вони вже мають своїх щасливих господарів, які впевнено дивляться у майбутні перспективи.

 

 

Незважаючи на певну віддаленість від цивілізації і повну відсутність комунікацій, новоспечені власники ділянок досить оптимістично сприймають проект. Ті, хто вже не перший раз в Макотертах, кажуть, що спочатку було страшно, але щоразу відвідуючи ці землі, отримуєш більше натхнення і віри в те, що це вже не просто мрія, а цілком реальні плани.

Одна з активістів громадської організації Тетяна Рєчнікова, матір якої родом з Рівненщини і в 1948 році зазнала сталінських репресій, а згодом опинилася на Донбасі, каже, що сільське життя для неї – не новина. Завжди мала тягу до землі і тому із задоволенням стане сільською мешканкою в Макотертах.

- Заведемо городи, понасадимо гарбузів, цибулі, капусти, заведемо курей, свиней. Неподалік є ставки – можна розводити окунів та карасів. Чому ні? Обживемося потроху. Треба ж із чогось починати. Адже повертатися назад ми вже не збираємось – це точно, - впевнена Тетяна.

 

Молоде подружжя іншої Тетяни і її чоловіка Миколи також з ентузіазмом дивляться на ідею будівництва в селі.

- Дочка в мене питає: мама, а що ми там будемо робити? А ми котика і собачку заведемо? Кажу, заведемо, мала, звичайно! А ще – коней  і купу всякої живності можемо завести. Подивіться, які тут гарні коні! Я абсолютно не боюся роботи в селі – закатала рукави, вдягнула якийсь бушлат і пішла поратися із свинями. Я і з макіяжем можу це робити, не думайте, що я така вже міська пані, - сміється тендітна білявка Тетяна.

Роздивившись макотерські землі, трохи помріявши, дивлячись вдалечінь, та зробивши перше спільне фото на фоні майбутнього поселення, переселенці вирушили до Пересопниці. Тут, на запрошення сільського голови Романа Іванчука, свято продовжилося. Ті, хто ще не мав нагоди, відвідали музей Пересопницього Євангелія та Княже місто, а потім продовжили відпочинок на свіжому повітрі, влаштувавши невеличке застілля в ознаменування визначної для всіх дати.

 

- Наш проект «Новий дім» дійсно непростий і, можливо, кимось буде сприйматися неоднозначно. Але це лише на перший погляд здається нереальним. Скільки кілометрів газопроводу ми проклали свого часу на Донбасі… Тепер вже і не порахуєш, - зауважує будівельник, людина із багаторічним досвідом роботи в шахті, Геннадій Нікіша, заступник голови організації «Україна – моя сім’я». – Насправді, найскладніше – це документи і, так би мовити, паперова тяганина, яку нам ще доведеться здолати. Але все це можна подужати, маючи віру і бажання. Ми вже знаємо, що і як ми будемо будувати, ведуться переговори із київською будівельною фірмою, з міжнародними грантовими компаніями. Повірте, є люди, які готові інвестувати в цей проект. Єдине – ми маємо триматися разом, бо поодинці у нас практично немає шансів чогось добитися. Тому лише разом ми подужаємо наші спільні негаразди і зможемо вирішити найбільшу спільну проблему переселенців – житло.

 

Додати новий коментар

CAPTCHA
This question is for testing whether or not you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.

 

33000, Україна, м.Рівне
(0362) 60 99 93
[email protected]

 

bigmir)net TOP 100
GOLOSNO 2014. Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується у судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту тільки з письмового дозволу редакції. Відповідальність за достовірність всіх матеріалів, розміщених на сайті, крім матеріалів, які містять посилання на інші інформаційні агентства або інтернет-видання, несе редакційна рада.