Від коляди до ракети: ретроспектива новорічно-різдвяних атрибутів

  • КУЛЬТУРА
Срд, 12/20/2017 - 17:57

Днями у Рівненському обласному краєзнавчому музеї  відкрили нову виставку «Зимова казка», що присвячена циклу новорічно-різдвяних свят. Відтак рівняни та гості міста можуть більше дізнатися про те, як новий рік зустрічали у минулому тисячолітті. Для цього працівники музею зібрали цікаві різдвяні та новорічні листівки, фотографії, марки, прикраси та іграшки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росла собі ялиночка і більше не росте

За словами завідуючої сектором давньої історії Ольги Мороз, святкування нового року змінюється постійно, варто зазирнути лише на кілька десятків років назад.

- Ще років тридцять тому мало хто чув про Святого Миколая, бо основні святкування припадали на новий рік. Дітлахи дуже чекали Діда Мороза.  А традиція святкувати новий рік зародилася досить давно. І раніше відзначали його переважно після Різдва. Тому тепер наша країна має і Новий рік, і Старий Новий рік, - говорить Ольга Мороз.
Новорічні і різдвяні листівки, яких на виставці представлено близько півсотні, яскраво ілюструють, яким же було святкування нового року та Різдва на початку ХХ століття, у 20-30-ті роки та після 50-х років. Неабияким джерелом інформації є і старі фотографії. Найстарішому новорічному фото понад півстоліття. Є світлини, на яких можна побачити, якою ж була головна ялинка області у 80-роках минулого століття. А ще як святкували Новий рік у дитячих садочках та різних установах Рівного, які дитячі ранки робили для їх працівників.

- Старші люди добре пам’ятають, як готувалися новорічні костюми. Шили їх чи не за одну ніч. Це зараз можна взяти напрокат костюм, який забажаєш. А тоді батьки за дві ночі до свят думали, як же оригінально прикрасити костюм сніжинки для донечки або ж зайчика для синочка. А якщо дитя отримувало якусь оригінальнішу роль, то й поготів! Я пам’ятаю, коли мені дали роль лисички, то хвіст везли за десятки кілометрів аж від моєї бабусі. Просто у неї вдома був справжній лисячий хвіст, який пришили до мого костюма. Я була найгарнішою лисичкою, - розповідає працівниця музею.

Та найбільшою родзинкою святкувань лишаються новорічні іграшки. На виставці представлені іграшки переважно 50-60-х років минулого століття.

- За цими іграшками можна вивчити буквально всю історію Радянського Союзу. Коли полетіли вперше у Космос, одразу з’явилися іграшки у вигляді ракети. Був ще і космонавт. Коли у 60-х роках масово засівали поля кукурудзою – новорічне дерево почали теж прикрашати іграшками у вигляді кукурудзи. Тоді ж з’явилися цілі набори іграшок у вигляді фруктів та овочів. Були і навіть дуже великі іграшки, шишки, горішки, - розповідає Ольга.

Не менш цікаві іграшки ставили зазвичай під ялинку – це був Дід Мороз та Снігурка. Робила їх наша меблева фабрика. Виготовляла вона їх на весь Радянський Союз.

- Ці іграшки були у білому та червоному кольорах і різної величини. На виставці ми намагалися показати усі різновиди новорічних іграшок, які можна було тоді побачити. Але наша колекція ще дуже маленька, адже ми тільки почали її формувати. Закликаємо всіх, хто має старенькі новорічні прикраси, але з якихось причин не бажає їх розвішувати вдома – приносьте їх в музей – не викидайте, не бийте. Адже це наша історія, - зауважує пані Ольга.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рівняни вдесяте відкрили головну ялинку разом із Хомком

Після Нового року ми переходимо до різдвяного циклу свят. Раніше Різдво починали святкувати ще 6 січня – зі святої, пісної вечері, яка збирала за столом всю родину. Господиня готувала одну із традиційних страв, яка називається кутя. Зазвичай із пшениці – символу достатку, врожаю. Під іконами на покуті ставили дідух. Дідух мав свою потужну символіку, як і  енергетику. Він уособлював добробут, врожай, невмирущість плину поколінь. Він охоронець роду, який збирав усіх за святковим столом. Крім дідуха і куті звичайно варили багато пісних страв. Традиційними були вареники.

- На Різдво відбувалося одне з найпопулярніших дійств у країні – вертепні вистави. З давніх віків вертеп - це була така скринька-хатинка, яка мала два поверхи, і дійства в ній показували за допомогою ляльок. Два поверхи, бо традиційно вертеп поділявся на релігійну та світську складові. Згодом ця традиція трансформувалася, і реальні люди почали готувати костюми, різноманітні аксесуари, вчили вистави і ходили від хати до хати. На нашій виставці представлено один із найбагатших вертепних костюмів 50-х років ХХ століття. Його передав нашому музею керівник культурного гурту «Барвінок» Петро Тимощук. Він знайшов його у селі Дерев’яне Рівненського району. Дійовими особами цих вертепних драм були зазвичай цар з царицею, воїни, смерть, пастухи. Ходили і в образі ангелів. Носили зазвичай із собою вертепну зірку, - розповідає старший науковий співробітник художнього відділу Тетяна Міненко.

Якщо багато звичаїв додало прийняття християнства, то коляда лишилася нам у спадок ще із дохристиянських часів. Раніше колядникам дарували солодощі, горішки, згодом звичай трансформували і тепер часто дітям дарують іграшки, гроші. Але хочеться вірити, що кожні мама і тато намагаються пояснити дітям, що колядування - це не заробітки, а блага вість, яку несуть в оселі людей, благословляють із Новим роком, із Різдвом Христовим.

Під час відкриття виставки гостям музею заколядували Алла та Юрій Ковальчуки. Вони ж розповіли, які колядки найчастіше звучать у нашому краї, а ще заколядували найдовшу коляду, повний текст якої аж 29 куплетів!

Усі, хто бажає подивитися на унікальні експонати в музеї, мають час до 21 січня. Адже саме до того часу діятиме виставка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Зі штучними ялинками, як з нейлоновими сорочками" — мер Рівного замовив опитування

Додати новий коментар

 

33000, Україна, м.Рівне
(0362) 60 99 93
[email protected]

 

bigmir)net TOP 100
GOLOSNO 2014. Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується у судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту тільки з письмового дозволу редакції. Відповідальність за достовірність всіх матеріалів, розміщених на сайті, крім матеріалів, які містять посилання на інші інформаційні агентства або інтернет-видання, несе редакційна рада.