Розвінчаний Богдан: рівненський історик пропонує відмовитись від міфологізації Хмельницького

  • КУЛЬТУРА
Втр, 10/31/2017 - 17:56

За сприяння Рівненського обласного краєзнавчого музею в Арт-ательє Георгія Косміаді у Рівному відбулася презентація нової книжки Петра Кралюка «Богдан Хмельницький: легенда і людина». Автор численних робіт з  історії культури України, зокрема її філософської думки, дослідник козацької доби та роду князів Острозьких, цього разу Петро Кралюк звернувся до образу відомого гетьмана, намагаючись дослідити процес і наслідки міфологізації образу історичного діяча. У книзі подано не звичайну біографію козацького ватажка, а зроблено спробу подивитись на відомий образ під іншим, не заангажованим кутом зору.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Петро Кралюк у Рівному - про князівські династії, історичні міфи та невідому війну за руську спадщину 

Спираючись на достеменне вивчення численних історичних джерел, Петро Кралюк переконаний, що сьогоднішній образ Богдана Хмельницького, витворений завдяки козацьким літописам, художній літературі та радянській пропаганді, не відповідає історичній дійсності. Насправді в ХVІІ столітті на теренах України ще не існувало національної ідеї як такої, люди керувалися іншими принципами, і Богдана Хмельницького передусім треба оцінювати як політика-авантюриста (щоправда доволі талановитого), який опинився втягнутим у велику геополітичну гру. А наслідки такого явища як Хмельниччина Україна відчуває на собі і до сьогодні. На думку острозького історика, саме Хмельницький розвернув Україну від Європи до Сходу, на багато років спроектувавши її суспільно-політичне життя.

 

- Хмельниччина, на жаль, не творила українську Україну. Саме за часів Хмельницького українці перетворилися на сільську націю, а євреї переселилися у місто, - зазначає Петро Кралюк. – І про це свідчить той факт, що перед Хмельниччиною в українських містах і містечках жило 46% населення, і євреї при цьому становили невеличкий відсоток (40 тисяч на 3 млн населення). Після Хмельниччини – а це в певному сенсі було повстання села проти міста, - міста були знищені. І на початку ХVІІІ століття кількість міського населення України становила лише трохи більше 10% (дослідження Олени Компан). Отже у ХVІІІ-ХІХ століттях євреї переселяються в міста і стають міською елітою, тобто міста України вже наполовину стають єврейськими. Євреї заволоділи промислом, торгівлею, адміністрацією і т.д.

Петро Кралюк говорить про те, що по суті до Хмельниччини ми були урбанізованою європейською державо, а після цього повстання перестали бути міським етносом, ми стали селянським етносом, яким по суті залишаємось за своєю психологією до сьогоднішнього дня.

- Звичайно, це не тільки вина Хмельницького, але і його в тому числі… Тому євреї замість того, щоб дорікати Хмельницькому за голокост, мають ставити йому в кожному українському місті пам’ятник, - напівжартома додає історик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Українці – занадто анархічний народ, і корені цього - у козацтві» - рівненський дослідник

У книзі Петро Кралюк також досліджує, як образ Богдана Хмельницького був представлений в українській, російській, польській, єврейській та навіть турецькій літературі. Як творилися і жили ці міфи та легенди про відомого ватажка і як вони продовжують жити в літературі і досі. Історик наголошує на єзуїтському вихованні юного Богдана, який походив із шляхетського середовища, а ніяк не з козацького, як люблять стверджувати наші історики. А також допускає, що і батько Хмельницького, і він сам могли прийняти католицизм. Обставини життя в ті часи були такими, що люди могли змінювати релігію залежно від необхідності, приймати кілька релігій одночасно або офіційно сповідувати одну, а таємно – іншу.

- Про це у нас практично не говориться, тим не менше є відомий твір «Історія Наїми» - найбільший турецький літопис, де говориться про те, що Богдан Хмельницький прийняв іслам. Це відома річ для істориків, він неодноразово перевидавався і перекладався різними мовами, але наші дослідники як правило закривають очі на це, мовляв, не міг Хмельницький прийняти іслам, - розповідає Петро Кралюк.

 

Історик додає, що така ж інформація є і у кримсько-татарських джерелах, а також він знайшов схожі свідчення і в одного польського автора, який підтверджує, що у 20-х роках Хмельницький воював у Кримському ханстві на стороні такого хана як Шахім Гірей.

- Отже, зрозуміло, що це була людина, яка знала мусульманську культуру, турецькі звичаї. Тобто є певні підтвердження того, що у 20-х роках Хмельницький справді перебував у турецькому полоні. І ось цікавий факт, що уже після повстання Хмельницького до нього приїжджав Антіохійський патріарх Макарій. А ці всі східні патріархи так чи інакше були людьми турецької культури, вони перебували в Османській імперії і по суті були пов’язані із турецькими султанами, навіть виконували їхню волю. І ось цікаво, що Патріарх Макарій для Богдана Хмельницького спеціально привозив в подарунок каву та східні солодощі (про це йдеться у щоденникових записах сина патріарха Макарія Павла Алеппського). В той час європейці каву не пили, це був напій, поширений на території Туреччини, - пояснює дослідник.  

Щодо розповсюдженої легенди про повстання Хмельницького через образу за кохану жінку, то тут Петро Кралюк ще більш категоричний. За його твердженням, ніяких достовірних даних про конфлікт із Чаплинським ми на сьогодні не маємо. Це суцільна міфологія, романтична історія, витворена фантазією козацьких літописців. Такою романтичною легендою є і історія про зраду жінки перед битвою під Берестечком. Взагалі, на думку автора дослідження, у стосунках з жінками Хмельницький був дуже прагматичною людиною і сприймав їх швидше як товар, який має принести користь. Цьому, ймовірно, посприяло довге перебування в турецькому середовищі.  

Як пояснює Петро Кралюк, у своїй книзі він намагається проаналізувати діяльність Богдана Хмельницького як у широкому геополітичному контексті, так і в контексті подій на українських землях першої половини й середини XVII століття. Хмельницький був одним із гравців непростої політичної гри в ті часи, коли велася війна за Східне Середземномор’я. І опинившись після смерті польського короля Владислава IV без свого патрона, змушений грати на стороні турок і татар. В цьому контексті автор пропонує по-іншому подивитися на битву під Берестечком та інші битви та вчинки гетьмана.

- Передбачаю, що книга викличе неоднозначну реакцію і у когось складеться враження, ніби я ставлюся негативно до постаті Богдана Хмельницького, - зазначив історик. – Оскільки в українській літературі традиційно ця постать є ідеалізованою, міфологізованою, для нас це герой № 1, і в підручниках історії можна прочитати, що саме завдяки Богдану Хмельницькому виникла українська держава, утворилася українська нація. Насправді ж воно і так і не так. Тому що те, що ми нині називаємо Україною, справді має чималий стосунок до того, що робив Хмельницький. Але питання виникає інше. Ми зараз часто нарікаємо, що з-посеред пострадянських країн Україна має чи не найбільше проблем в економіці, в політичній сфері і т.д. Як на мене, чимало з цих проблем є наслідком саме того, що ми свого часу називали Хмельниччино, тобто повстання під проводом Хмельницького 1648-1654 рр. Отже насправді я вважаю, що просто не треба ідеалізувати та возвеличувати цей образ. Він був талановитим політиком із своїми плюсами і мінусами і змушений був діяти у непростий час у непростих обставинах. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Рівному говорили про козацьку міфологію, її інтерпретаціїї та використання в літературі

 

Петро Кралюк дякує Надії Косміаді за можливіть презентувати нову книжку в Арт-ательє Георгія Косміаді

Коментарі

Петро, иди лечись.

Додати новий коментар

CAPTCHA
This question is for testing whether or not you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.

 

33000, Україна, м.Рівне
(0362) 60 99 93
[email protected]

 

bigmir)net TOP 100
GOLOSNO 2014. Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується у судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту тільки з письмового дозволу редакції. Відповідальність за достовірність всіх матеріалів, розміщених на сайті, крім матеріалів, які містять посилання на інші інформаційні агентства або інтернет-видання, несе редакційна рада.