У Рівному презентували книгу, яка навіть «ватника» зацікавить своїм сюжетом

  • КУЛЬТУРА
Птн, 09/22/2017 - 15:39

Не встиг світ оговтатися від бестселеру американського кореспондента Сергія Лойка «Аеропорт», як автор презентував другу, і на його погляд, ще кращу з точки зору мистецтва слова, книгу - «Рейс». Із новим літературним надбанням письменник нещодавно завітав і до Рівного.

Кореспондент і фотограф газети «Лос-Анджелес Таймс» Сергій Лойко далеко не вперше звертається до військової тематики. Він у своїх статтях висвітлював військові дії в Нагірному Карабаху, Румунії, Таджикистані, Чечні, Грузії, Афганістані, Іраку. А українську революцію Гідності і подальші військові дії Сергій описував практично без перерви з першого дня – з 30 листопада 2013 року по лютий 2015-го. У 2015 році за роботу на війні в Україні Сергій Лойко отримав одну із найвищих нагород в американській журналістиці – «За хоробрість, достовірність, оригінальність, глибину та виразність описаного». Він був єдиним зарубіжним кореспондентом, який побував у Донецькому аеропорту в жовтні 2014 року й провів там повних чотири дні з кіборгами. Звідти журналіст привіз чимало фотографій,які просто вразили світ. Своїми фото письменник згодом проілюстрував свою книгу «Аеропорт».

Попри те, що письменнику не вдалося побувати на місці трагедії малайзійського «Боїнга», який було збито на Донбасі, новою книгою він навіть більше задоволений. Каже,вона написана так, наче фільм. До того ж, у книзі «Рейс» немає героїв-кіборгів, яким варто заглянути у очі.

- Книга «Рейс» заснована на реальних подіях, на реальній трагедії про яку всі і так знають, і не треба другий чи десятий раз про неї розповідати. У книзі представлена одна з найвірогідніших версій того, що відбулося. Книга написана як трилер, як бойовик, детектив. І до самого фіналу ніхто не зумів відгадати чим вона закінчиться, - розповідає Сергій Лойко.

За сюжетом, дружина та дві дочки головного героя Сергія Альохіна гинуть у цій катастрофі і він починає вести своє власне розслідування. Чоловік, який був «опером», свого часу викрив спільноту бандитів і затаївся у Лос-Анджелесі на своїй яхті. Він не цікавився політикою, нічого не знав про війну в Україні, поки сам не став її жертвою. Під час свого приватного розслідування Сергій опиняється в самому пеклі війни на сході України серед «ополченців» і російських солдатів, які вдерлися до на територію суверенної держави.

Слідами втікача йдуть бандити, чекісти, добровольці й маніяк – серійний убивця. Альохіну треба вижити за будь яку ціну, щоб довідатися хто й чому вбив його родину. Він не чекатиме міжнародного розслідування і трибуналу. Утікач сам тепер і слідчий, і прокурор, і адвокат, і суддя, і кат. І він не завагається, коли знайде злочинців і доведе для себе їхню провину…

Сергій Лойко зауважує, що працював над цією книжкою аж цілих сімнадцять років.

- Звісно, літак збили три роки тому. Але головною подією в оригінальній основі роману були підриви будинків у Москві в 1999 році, під час провокації. Після якої почалася чеченська війна і Путін її виграв по телевізору і прийшов до влади. І з того часу «телевізор» і «війна» - це в нього нерозлучне знаряддя політичної боротьби зі своїм населенням і з рештою світу. В оригіналі була така ідея, що дружина та дочки головного героя гинуть під час цього вибуху. Він розслідує трагедію. Виносить вирок і  виконує його, - зазначає письменник.

Книга має кілька сюжетних ліній. Тут представлена ціла галерея, фактично енциклопедія «русского мира»: від «романтики» - юний наївний археолог, що навіть не здатен вжити міцне слівце - до маніяка, серійного вбивці, який приїхав на цю війну, як на сафарі. Де він може безкарно продовжувати свої страшні справи. Але по суті між цими двома  героями немає ніякої різниці – вони обоє вбивці.

- Мене часто критикували, зокрема в Росії, за те, що нібито мій роман «Аеропорт» односторонній, необ’єктивний і показує війну лише з одного боку. Але очевидно, говорили так ті люди, які не читали роман. Бо ті, хто читав, знають, що там є інший бік. Тож кому було недостатньо - нехай читають цю книгу, - додає Лойко.

Цікаво, що герої в книзі хоч і вигадані, але це або збірні образи, або ж вони мають за собою реальних прототипів, яких письменник знав особисто чи дізнався про них від очевидців подій. Книга надзвичайно детальна, багатошарова. Взагалі це колективна праця,бо разом із автором над нею трудилося близько півдюжини редакторів і близько десяти осіб, які просто радили автору, як краще написати. Серед них був і полісмен-втікач, який живе на своїй яхті в Лос-Анджелесі, і колишній в’язень, який відсидів 12 років за вбивство, якого він, за його ж словами, не вчиняв, був і лікар, який консультував Лойка в питаннях, що стосувалися пологового будинк, де теж відбуваються дії.

- На відміну від «Аеропорту», до якого я, як автор, думаю був не готовий, але який просто виривався з мене і я нічого не міг з цим вдіяти, це обдумана книга. Я її виношував дуже довго. Тут дуже чіткий але багатоплановий сюжет, - заважує Сергій.

Після виходу роману автору надійшла маса відгуків від звичайних людей. І що цікаво - значний відсоток із них живуть у Росії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У голови «Нацальянсу» в Рівненській області росіяни просили захисту?

- Мені здається, що в Росії книга популярніша, ніж в Україні. Ймовірно, тому, що їм цікаво тут дивитися у дзеркало. «Аеропорт» вони вважали знаряддям пропаганди, з чим я не згідний. А ця книга навіть тупого ватника зацікавить своїм сюжетом і може, у нього з двох звивин одна зашевелиться в голові: «Хто ж все таки збив цей «Боїнг»», - роздумує Лойко.

Автор не приховує, що йому неабияк допоміг досвід роботи журналістом у провідних виданнях світу. Він 25 років працював у «Лос-Анджелес Таймс», більше року на англійському телебаченні.  Тож дуже ретельно відноситься до інформації. Запевняє, що перечитав масу документів, і в тому числі розслідування голландської комісії, перш ніж поставити крапку.

- Звісно, існує кілька версій того, що сталося. Але ця, на мою думку, найбільш імовірна. Вона «вписується» в ту парадигму провокацій, яка тягнеться за Путіним і його режимом, як страшна тінь із рогами та  хвостом. У кожному з його злочинів присутній радянський елемент ексцесовиконавця, коли по-суті зрозуміло хто вчинив цей злочин і кому він був потрібний. Могли збити «Боїнг» помилково, але до того, як сталася ця «помилка» на кордоні було сконцентровано величезний кулак озброєної сили та техніки. Для чогось же вони там знаходилися? Очевидно, вони готувалися до великого наступу на Київ. Потрібна була провокація, для нової «переможної» війни, тому так довго перед цим обсмоктувалася тема фашизму. І я впевнений, якби вони збили російський «Боїнг» компанії «Аерофлот», який по-моєму, вони збиралися збити, то тоді б у цей же вечір Володимир Путін виступив по всіх «ящиках для ідіотів» і сказав би, що нам потрібно знищити фашизм у його лігві. І вже б впродовж ночі державна дума і рада федерацій одноголосно проголосували б за введення військ, як вони це зробили одного разу. Це була генеральна репетиція, щоб налякати українців. Тоді їхнє рішення супроводжувало захоплення Криму і тому потрібно було вказати, мовляв, «ви не рипайтеся, бо ж от у нас є дозвіл власного парламенту ввести у вашу країну війська, і ми це зробимо». І от тут вони б це зробили. Принаймні американці, французи, європейці не були б так рішуче налаштовані, щоб протистояти цьому, адже напряму це їх не стосувалося б. Згадайте,коли підірвали хмарочоси-близнюки. Тоді відповіді довго чекати не довелося, - розповідає Сергій Лойко.

Офіційно в Росії книги Сергія Лойка не заборонені, проте негласна заборона все ж є. Тому «Рейс» до Росії Лойко привозить сам, або ж відправляє її поштою. Книгу, окрім російської, із української переклали на англійську, литовську, латиську і наразі перекладають китайською.

Ключові слова: 

Додати новий коментар

 

33000, Україна, м.Рівне
(0362) 60 99 93
[email protected]

 

bigmir)net TOP 100
GOLOSNO 2014. Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується у судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту тільки з письмового дозволу редакції. Відповідальність за достовірність всіх матеріалів, розміщених на сайті, крім матеріалів, які містять посилання на інші інформаційні агентства або інтернет-видання, несе редакційна рада.