Рівненський поет популяризує світові рок-хіти українською

  • КУЛЬТУРА
Пон, 07/24/2017 - 17:44

Джаз, рок-н-рол, весна, вірші, кохання… В цьому списку не вистачає лише імені – Андрій Пермяков. Саме в такому амплуа харизматичний рівненський поет відомий не лише місцевим шанувальникам поезії, а й столичній публіці. Нещодавно ж ім’я Андрія Пермякова прозвучало на всю країну. Під час цьогорічної церемонії нагородження переможців міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова-2017» поет отримав спеціальну відзнаку в номінації «Пісенна лірика». Високу оцінку вибагливого журі отримали переклади українською англомовних рок-хітів пера рівненського поета.

Як Пінк Флойд потрапив у «Всесвіт»

Ідея подати свої тексти на конкурс виникла не одразу. Спочатку це були просто переклади відомих рок-пісень, які письменник робив для себе. Це бажання з’явилося ще декілька років тому, і таким чином, напівжартома зізнається Андрій, він розвивав і удосконалював свою віршовану українську, адже переважну більшість текстів поет пише російською мовою. Власне, тому, до речі, і не було раніше нагоди брати участь в україномовних конкурсах.

- Потім я навіть переклав рок-оперу Пінк Флойд «Стіна», при чому намагався зробити це так, щоб у мене там і думка збігалася з оригіналом, і щоб це можна було заспівати українською мовою. І коли я це зробив, мої тексти надрукували в журналі «Всесвіт». Для мене це було дуже приємно, тому що передусім свідчить про високий літературний рівень, якщо друкує цей журнал. Тобто мої переклади оцінили маститі літературознавці та науковці, які, власне, можуть і не знати, що таке Пінк Флойд, але розуміються на серйозних, глибинних речах в літературі та поезії зокрема.

Книга ROCKу

І якщо раніше Андрій перекладав рок-хіти собі у задоволення, то після цього зрозумів, що не тільки він один цікавиться і захоплюється цими речами. Так виникла ідея створити «Книгу Року» (де рок як музика), яку він запропонував видавництву «Самміт-книга». Потім до участі у проекті запросили художника і музиканта Юрія Журавля, і разом з порталом «Буквоїд» і Radio ROKS рівненські митці оголосили І Всеукраїнський конкурс кращих перекладів творів світової рок-музики українською мовою «Книга ROCKу». Тобто усі, хто мають подібні переклади, можуть надсилати їх на конкурс, а найкращі з них увійдуть до альманаху «Книга РОКУ» разом із вже існуючими хітами-перекладами автора ідеї Андрія Пермякова та ілюстраціями «найроковішого художника сучасності» Юрія Журавля.

 

Конкурс стартував у жовтні минулого року і, як розповідає Андрій, наразі вже зібрано чимало текстів їхніх однодумців. Книга вже на фінальному етапі і от-от має вийти. До неї увійдуть близько 150 перекладів 50 авторів.

- Це буде дуже цікава річ. По ній можна вчити і англійську мову, і рок-музику, адже всі переклади  - співані, тобто не тільки еквівалентні змісту тексту оригіналу, але й їх можна співати під відповідну музику. Там навіть Айрон Мейден в когось є, і їх також можна співати, - запевняє Андрій. - Є декілька різних перекладів однієї пісні, наприклад «Imagine» Джона Ленона аж 10 перекладів. Або пісні Боба Ділана. Зокрема мені дуже подобаються переклади Юлії Вротної з Києва та Олександра Виженка із Запоріжжя. Він переклав весь «Бітлз», і при цьому його «Бітлз» українською мовою співають!

«Щоб не пропадали дарма»

Андрій зізнається, що окрім шліфування українських рим, дуже любить цю музику і непогано знається на ній. Але переконаний, що більшість слухачів у нас і досі толком не розуміють текстів.

- Тому це подвійне задоволення – гарно перекласти пісню, щоби той, хто знає англійську мову, послухав і сказав: «Ого, як це він завернув, оце він тут знайшов класне рішення, а це переклав саме так…». І це дуже надихає, коли ти знаходиш ту саму річ, яка 100% попадає навіть буває, що у звук, в саму думку, а ще й у риму і ритм! Це не просто зробити, але якщо знаходиш, це приносить неабияке задоволення.

Отож вже після того як був запущений проект «Книга РОКУ», несподівано виникла ідея – як каже Андрій, щоб тексти «не пропадали» дарма, - надіслати їх ще й на конкурс «Коронація слова». Тим більше, що там була така номінація як пісенна лірика. Щось вже публікувалось у Фейсбуці, були відгуки, зауваження, тож згодом автор цілком дозрів до поважного конкурсу всеукраїнського рівня.

 

Разом із поетом Сергій Пантюк та Svitlana Didukh Romanenko

Матвійчук був вражений і щирий

Відомо, що конкурс «Коронація слова» - це цілковита анонімність, коли до самого оголошення переможців невідомі ні імена конкурсантів, ні членів журі. Найкращих у кількох номінаціях обирають наосліп, позаяк свої твори тут можуть подавати як знані корифеї, так і нікому не відомі літератори. Головна умова – щоб твір раніше ніде не публікувався. Андрієві пощастило – він буквально в останній день таки подав свої тексти на розгляд. А коли майже за півроку дізнався про результат, каже, був приємно вражений. 10 його перекладів найвидатніших рок-хітів ХХ сторіччя таки потрапили чи то «в яблучко», чи то в потрібні руки, тож отримали спеціальну відзнаку Народного артиста України, співака і поета Анатолія Матвійчука.

-        Це було ще восени минулого року, і загалом там було близько 800 робіт, з яких було відібрано ті, що отримали призові місця у кількох номінаціях, - розповідає Андрій. – Крім цього, члени журі зазвичай ще окремо відзначають ті роботи, які їм також чимось сподобалися або зачепили. Мої переклади отримали Спеціальну відзнаку, яку виборював Народний артист України Анатолій Матвійчук, бо його, очевидно, ці речі підкупили. Потім ми з ним спілкувались і він зізнався, що йому це дійсно цікаво, тож ми вирішили якось продовжити наше спілкування в цьому напрямку.

 

Серед пісень, які рівненський поет надіслав на конкурс, - переклади легендарних груп Jethro Tull, Motörhead, гурту The Animals, один текст Пінк Флойд, а також Том Вейтс. 

-        Я знаю, що люди роблять такі переклади, але не знаю, чи висувалися вони на цю номінацію. Тобто я не знаю, чи дійсно мої тексти були найкращі, бо, можливо, вони там були єдині, я про це не дізнавався, – посміхається Андрій, у якого із почуттям гумору все гаразд.

Загалом, ділиться письменник враженнями, йому дуже сподобалася сама церемонія «Коронації», де він зустрів чимало знайомих і друзів. Зокрема, каже, було дуже приємно, що коли оголошувалась номінація, то Анатолій Матвійчук дуже щиро і аргументовано висловився з приводу своєї номінації, тобто за що саме він вручає цю відзнаку.  

 

Разом із Дмитром Лазуткіним та Анатолієм Матвійчуком

На допомогу прийшов Антон

Цікаво, що переклади Андрія Пермякова могли би і не потрапити на цьогорічну «Коронацію слова», адже, як зізнається сам поет, там були доволі високі вимоги щодо оформлення і подачі текстів. А оскільки у нього був не звичайний формат, а переклад, тому потрібно було показати на одному аркуші і англійський варіант, і український. Чисто з технічної точки зору таке оформлення вимагало часу, і оскільки його в Андрія тоді якраз було обмаль (поет поєднує творчість з іншою професією у сфері енергетики), він попросив про допомогу друга, музиканта і фронтмена гурту The Crabs Антона Рештаненка.  

- Це треба було думати, як краще розташувати ці тексти, як їх гарно подати. У мене був аврал на роботі, а в Антона якраз було трохи часу і він мені заверстав ці тексти в тому форматі, який вимагав конкурс. Якби він не допоміг – я б, напевно, їх так і не надіслав…

Разом із фронтменом гурту The Crabs Антоном Рештаненком

Щодо подальшої долі цих перекладів, Андрій каже, що передусім  чекає «Книгу РОКУ» і сподівається, що в майбутньому їх хтось захоче спробувати виконувати. А от стосовно самої презентації книжки, то організатори конкурсу обіцяють гарний сюрприз і запевняють, якщо все вдасться, то це буде надзвичайно яскрава подія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Рівному об'єднали літературу і рок: The Crabs заспівали разом з Іриною Баковецькою

І знову джаз, і не тільки

Окрім цього проекту, Андрій зізнається, що готує нову збірку власних віршів, яка незабаром має побачити світ. До неї увійдуть передусім новіші твори, втім, напевно, туди знову потрапить вірш «Мой джаз», адже, за словами автора, він постійно розвивається, кожного разу прочитується по-новому і весь час інший. Тобто джазовий напрямок у поезії буде продовжуватись, але враховуючи досвід попередніх книжок - збірка «Сквозь» 2008 року та «Мой джаз» 2014-го – письменник сподівається, що нова збірка «буде ще крутішою». Щодо назви, поки що існують сумніви, але Андрій зізнається, що йому дуже імпонують назви тих театрально-поетичних імпрез, в яких він брав участь, наприклад «Любов, рок-н-рол і весна»… Ймовірно, це має бути щось подібне.

Книга має вийти у видавництві «Самміт-книга», з яким рівненського автора поєднують давні творчі взаємини, і буде відповідати усім критеріям сучасної поетичної збірки.

- Справа в тому, що зараз час інший. Якщо раніше хтось написав гарного вірша і всі його переписували і цитували, бо був голод на такі речі, то зараз світ перенасичений інформативно, і багато кого такі речі як поезія не цікавлять зовсім. Але насправді такі люди як поети, художники, актори, митці – саме вони рухають світ як інженери. Тільки інженери рухають думку технічну, а вони – емоційну, в людському плані. Тому я теж намагатимусь зробити свою нову збірку більш грамотно, правильно, щоб вже не я її представляв, а вона мене презентувала і допомагала мені. І зараз вже є ціла низка людей, які хочуть це зробити разом зі мною. Але я вже обіцяв це одному видавництву, і, скажу відверто, на моєму етапі це приємно, коли тобою вже займаються видавці в національному масштабі. Є багато нюансів, коли ти співпрацюєш із досвідченими видавництвами. Там тебе вже вписують в книжкову мережу, видавництво тебе підтримує, робить тобі презентації. Це багато чого коштує.

«Товар тимчасово відсутній»

До речі, на сьогодні, запевняє поет, він вже не має жодної своєї книжки, яку міг би подарувати. Всі вони продалися на заходах і презентаціях. А збірку «Мой джаз» не можна ніде дістати вже рік. Андрій розповідає, що позабирав свої книжки з книгарень, бо вони там тільки припадають пилом, натомість під час живого спілкування з поетом на творчих зустрічах і презентаціях збірка добре продається. А останнім часом автор просто збирає примірники по друзях і знайомих, щоби можна було комусь подарувати.

Взагалі сьогодні зацікавити видавця поезією не так просто, пояснює Андрій. Для цього є два шляхи: або гроші, якими ти зацікавлюєш видавця, видаючи книжку за свій кошт, або видавець прораховує, скільки він заробить, видавши тебе.

- Але буває і таке, що видавець розуміє, що заробить більше задоволення від того, що ти в нього видаєшся. Просто завдяки усвідомленню, що він розвиває щось, що завдяки цій книжці і цьому автору аудиторія його друзів і читачів буде ширша. І він знає це напевно. Так, тут поєднується і своєрідне меценатство, і маркетинг. Тобто якщо, наприклад, видадуть Андрія Пермякова собі в задоволення, то вони знають, що я відпрацюю свою частину тиражу тим, що на моїх концертах ці книжки купують, адже вони бачили, як я продавав «Мой джаз».

Те, що надихає

Незважаючи на постійну зайнятість на другій – не творчій роботі – сьогодні Андрій Пермяков встигає бувати і на рівненських, і на столичних поетичних тусовках. Хоча, зізнається, часу займатися творчістю не так багато. Але не зміг пропустити таку гарячу літературну подію в рамках Всеукраїнського арт-семінару «КУСТ» як фестиваль «Поетичний Вудсток», де виступив у ролі модератора.  

 

Під час фестивалю "Поетичний вудсток 2017"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як у Рівному на Лебединці відбувалась поетична тусовка (ФОТОГАЛЕРЕЯ)

А взагалі, каже поет, майже все життя поєднує творчість із звичайною, не творчою роботою. Писати вірші почав ще зі школи, але тоді здебільшого просто бавився римами, а от коли по-справжньому почав писати - віджартовується – «ой не знаю, може, я ще не почав».

-        В першій своїй збірці я вирішив просто надрукувати вірші, які написав до 30 років, а потім з’явилися якісь інші речі, і я відчув, що можу доносити ці емоції ще й і своїми виступами, а не тільки вкладаючи їх у текст. Я побачив, що це подобається людям, і це надихає мене.

Під час лекцій від "Кіношколи у Рівному" разом із актрисою Тетяною Юріковою

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тетяна Юрікова розповіла у Рівному, як «за недорого» стати успішним актором в українському кіно

Від щирості до самоіронії

Щодо аудиторії, Андрій впевнений, що найкраще його розуміють і сприймають сучасники, представники його покоління, які виросли на тих самих цінностях, людських, суспільних відносинах, пережили такі самі етапи в житті країни, етапи власного розвитку і осмислення. А от, скажімо, до нинішньої молоді, студентів потрібен особливий підхід. 

- Просто такі люди, як я, вони це зрозуміють більше, ніж студенти, які виросли вже на якійсь іншій культурі. Їм вже подавай якісь інші речі. Тобто, звичайно, я можу до них прийти і зацікавити - навіть якщо вони раніше про мене не знали і не хотіли знати. Я мав багато таких зустрічей. Але та аудиторія, яка знає, куди вони приходять, йдучи на Андрія Пермякова – чи то в Києві, Рівному чи в Одесі, це люди, які приходять отримати свій заряд, своє розуміння, відображення якихось своїх почуттів, думок, історій, які зрозумілі і дотичні їм.  

Андрій зізнається, що любить читати свої вірші, і особливо приємно, що вони знаходять відгук у жіноцтва. Адже жінки, схоже, знаходять там багато знайомих і близьких їм речей. А на запитання: чого в його поезії більше – кохання чи музики, - на секунду замислившись, відповідає:

- Самоіронії. Там має бути багато самоіронії. При цьому вони дуже щирі, не завуальовані мегаметафорами, дуже відкриті. А це інколи дуже тяжко дається – так відкрито щось зробити. Гарна техніка не завжди бере за душу, є вірші, де все написано дуже розумно і правильно - це вірші, які йдуть від голови. А є такі, які йдуть від серця. І от коли все разом, тоді і виходить той вірш, якого всі чекають.

З Борисом Данковичем та Олексієм Курилко

«Что наша жизнь – игра…»

Серед планів на майбутнє, розповідає Андрій, - ще один аудіопроект. У доробку автора вже є одна аудіокнижка, записана у 2012 році. Тоді в ній брали участь майже всі відомі рівняни із гарно поставленим голосом - актори, радіо-, телеведучі, музиканти. Вийшло це випадково, коли в одному з театрів у якійсь виставі замінили вірш Андрія Вознесенського (по сценарію там мав звучати якийсь вірш) на вірш Пермякова. Автору сподобалося, як його прочитали і він подумав: оскільки їх читають, і не тільки в театрі, а й інколи цитують просто при зустрічі з поетом на вулиці, то чому б не зробити таким чином цілий проект. На сьогоднішньому ж етапі, ділиться думками Андрій, вже є можливість робити це на всеукраїнському рівні, із відомими людьми не тільки в Рівному, а й в Україні.

-        На це поки зараз немає часу, але якось я цим займуся, - обіцяє митець.

А ще – вже зовсім по секрету - Андрій розповів про одну цікаву пропозицію від творців рок-опери «Орфей та Еврідіка назавжди». Справа в тому, що Андрій Пермяков є одним із шести авторів цієї українсько-англійської рок-опери. І чотири його англомовних тексти входять до лейтмотивних пісень вистави. А вийшло це так, що коли і текст, і музика проекту були вже майже готові, до нього подзвонив композитор Михайло Брунський і попросив скласти якийсь один текст, якого не вистачало. Ну не виходило там щось із ним. А Пермякову вдалося. Тоді йому запропонували спробувати ще –  мовляв, у нас вони є, але не дуже подобаються. І таким чином Андрій написав ще кілька текстів пісень для рок-опери англійською мовою.

Сьогодні рок-опера «Орфей та Еврідіка назавжди», розрахована на західну аудиторію, вже близько року з успіхом йде на найпрестижніших сценах. Це Національна опера України, Одеський та Львівський національні оперні театри, її також возять за кордон. Це надзвичайно яскраве і дорогу шоу – з відомими діджеями, хором, оркестром, балетом. Нещодавно ж рівненському автору запропонували… і акторську роль у проекті.

-        Я взагалі дуже люблю театр, вже пробував себе в багатьох перфомансах, і мені це дуже цікаво, - зізнається Андрій. – Я, звісно, не співаю, але проговорювати якісь моменти можу. Єдине, не знаю, як це поєднати з роботою. Але сама пропозиція дуже радує. Поживемо – побачимо. 

ФОТО зі сторінки Андрія Пермякова у Фейсбук

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мультикультурний рівненський «КУСТ», або Література, яка об’єднує

Додати новий коментар

CAPTCHA
This question is for testing whether or not you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.

 

33000, Україна, м.Рівне
(0362) 60 99 93
[email protected]

 

bigmir)net TOP 100
GOLOSNO 2014. Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується у судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту тільки з письмового дозволу редакції. Відповідальність за достовірність всіх матеріалів, розміщених на сайті, крім матеріалів, які містять посилання на інші інформаційні агентства або інтернет-видання, несе редакційна рада.